"Бавовна" у Запорізькій області: військові експерти оцінили те, що відбувається

Удари ЗСУ за місцями дислокації окупаційних військ говорять про каскадний характер планування операцій зі звільнення Запорізької області, вважає експерт

Вибуховими видалися ці вихідні в окупованому Мелітополі (Запорізька область). Точних даних немає, але інформація, що просочилася в соцмережі, каже, що у загарбників – серйозні втрати. Військові експерти розповіли "Телеграфу", що там могло статися, з чого, швидше за все, завдавано удару, а також — про що говорить така тактика Збройних Сил України.

Чим наносився удар

Військовий експерт, політолог, співголова Громадської ініціативи (ГІ) "Права справа" Дмитро Снєгірьов зазначає, що удар в Мелітополі було завдано по місцях базування особового складу окупаційної армії.

"За даними української сторони, жертв – близько 200. Швидше за все, були задіяні реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) HIMARS. Втім, дальність ураження та тактико-технічні характеристики окремих видів озброєння, які є у розпорядженні української армії, дають привід говорити, що в хід могли пустити не обов’язково HIMARS. Цілком можливо, що удар завдавано з німецької самохідної артилерійської установки (САУ) PzH 2000", — вважає експерт.

Не виключає він і варіант використання високоточних снарядів на кшталт "Вулкан" та "Екскалібур".

Військовий оглядач, головний редактор "Апострофа" Денис Попович також говорить про приблизно дві сотні загиблих загарбників у Мелітополі. Він вважає, що відстань від найближчих позицій української армії та точність удару дозволяє припустити, що могли бути використані системи HIMARS, хоч і на граничній дальності ракет GMLRS (сімейство керованих реактивних снарядів калібру 227 мм).

"Втім, про HIMARS говорять російські джерела, українські речники цю інформацію не підтверджують", — зазначає експерт.

У Запорізькій області щось буде

На думку Дмитра Снєгірьова, завдання ударів по місцях розміщення особового складу на території окупованих районів Запорізької області (тут і Мелітополь, і Пологи, і Токмак) свідчить про каскадний характер планування операцій зі звільнення цих територій.

"Перший етап передбачає вогневу поразку місць зосередження особового складу, важкої техніки, систем ППО, усієї інфраструктури противника. Другий – взяття під контроль логістики (шляхів постачання окупаційної армії). Третій – безпосередньо наступ наших військ. Ця натівська тактика була успішно продемонстрована ЗСУ під час деокупації Харківської та Херсонської областей, — підкреслює експерт. — Тобто, можемо говорити про можливий початок операції з деокупації Запорізької області. Найбільш перспективний напрям для наступу ЗСУ, про що говорить навіть російська сторона. Саме з цим пов’язані авральні роботи зі зведення фортифікаційних споруд в районі Мелітополя та Бердянська".

При цьому, продовжує Дмитро Снєгірьов, і Мелітополь, і Пологи, і Токмак – ключові пункти логістики окупаційної армії. Особливо Мелітополь, втрата контролю над яким росіянами поставить під сумнів існування так званого "сухопутного коридору" з окупованих територій до Криму.

"Після завдання цих потужних ударів у Мелітополі та Пологах зафіксовано виведення (передислокація) підрозділів збройних сил противника – з метою розосередження як особового складу, так і важкої бронетехніки. Щоб зменшити кількість втрат внаслідок вогневого впливу з боку ЗСУ. Аналогічна запорізькій тактика спостерігається на інших ділянках фронту. У тому числі на Луганському напрямку", – зазначає експерт.

У Первомайську завдано удару по місцях зосередження колісної та гусеничної техніки. Були "прильоти" у Сватовому, у Кадіївці (Стаханові). До речі, координати нерідко передавали представники місцевого руху опору, включно з членами ГІ "Права справа", розповів Дмитро Снєгірьов.

Денис Попович також звертає увагу, що ми бачимо звичну тактику ЗСУ, пов’язану з ракетною обробкою логістичних маршрутів російської армії, скупченнь військ, штабів та інших військових об’єктів.

"Якщо згадати, що відбувалося на правобережжі Херсонської області (стосовно мостів через Дніпро, які трощила наша арта), то можна говорити про "розм’якшення" бойових порядків російської армії та про ймовірну підготовку до більш рішучих дій зі звільнення Приазов’я", — констатує експерт.