Чому путін почав торги з Україною за Крим: експертка перелічила головні причини

Читать на русском
Автор
6701
Диктатор рф намагається виграти ще трохи часу
Диктатор рф намагається виграти ще трохи часу. Фото kremlin.ru

Лариса Волошина розповіла "Телеграфу" про страх Заходу, слабкість рф та основну мету Києва

Дискусії, які останнім часом лунають у західному публічному просторі стосовно вирішення кримського питання, є свого роду намаганням окремих політиків на Заході розв'язати проблему деокупації Криму всупереч нормам міжнародного права, що вигідне тільки кремлю.

Таку думку "Телеграфу" висловила експертка-міжнародниця Лариса Волошина, коментуючи інтерв'ю Володимира Зеленського виданню Financial Times щодо звільнення Криму і перемовин з рф.

Нагадаємо, президент України заявив, що хоча дипломатія у цьому питанні не спрацьовує, Київ готовий розглянути й невоєнні варіанти деокупації Кримського півострова. "Якщо рішення (не передбачає — ред.) деокупації та (Крим — ред.) буде у складі російської федерації, то ніхто не повинен витрачати на це свого часу. Це марна трата часу", — сказав український гарант аудиторії Британії.

"Можемо спостерігати, що Захід опинився в певних лещатах між міжнародним правом (необхідністю його дотримуватися, захищати і повертати світ до його практик) і тією путінською реальністю, яку вони бояться. Саме тому, коли ми чуємо від західних політиків, що ціллю війни є відновлення всієї територіальної цілісності України, одночасно ми бачимо витіки в західній пресі, що мовляв, питання Криму — питання перемовин. Називалася цифра 15 років. А нещодавно ці витіки робив сам кремль, що начебто є пропозиція від США про 7 років перемовин щодо Криму. Тут виникає цікаве питання: чому подібних перемовин немає щодо окупованих Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей, які росія так само включила у свій склад і так само вважає територією рф?! Але тим не менш ми бачимо, що Захід намагається якимось чином вирішити для себе цю загадку і розв'язати її не в бік міжнародного права", — зазначила Волошина.

За її словами, в той же час у питанні Криму позиція України цілком практична — коли вона говорить, що є переговорні вимоги, які українська сторона висуває для їх початку (звільнення всіх української території, покарання військових злочинців, розмови про репарації і відшкодування збитків, які були нанесені як українській державі, так і громадянам України), то Київ виходить ще й безпекових міркувань.

"Україна діє не тільки з питань справедливості, а й безпеки. Тому що абсолютно очевидно, що кремль на сьогодні зацікавлений не в перемовинах, а в перемир'ї під виглядом перемовин для накопичення подальшої своєї військової потужності і нового наступу на Україну. Для України важливо запобігти цьому сценарію, а запобігання цьому сценарію — звільнення українських територій. Адже абсолютно очевидно, росія як держава, якщо вона збережеться в тому вигляді, у якому вона зараз є, буде представляти загрозу для України постійно. Але для України ця загроза буде набагато менша після того, як вона відновить територіальну цілісність. Тому що тоді Україна може наполягати на вступі до НАТО як гарантії безпеки. Таким чином Україна діє з питань безпеки і намагається не дати путіну провести його сценарій", — каже експертка.

Вона нагадала, що відколи в російських ЗМІ почали активно просувати тему перемовин з Україною, то чимало експертів відверто самі зізнавалися, що цим росія хоче затягнути час.

"Наприклад нещодавно Прилєпін — всім відомий колаборант і українофоб — висловився в програмі скабєєвої доволі чітко. Він сказав: "Нам нема чим воювати, у нас є проблема, нам негайно потрібне перемир'я, нам потрібен Хасав`юрт"… Він так і говорить, що "ми накопичимо сили, прийдемо і доб'ємо" Україну", — аргументує міжнародниця.

Зазначимо, підсумком угод у Хасав'юрті стало припинення воєнних дій та виведення федеральних військ рф з окупованої Чечні, яка проголосила незалежність. При цьому питання про статус території Чечні було відкладено до 31 грудня 2001 року. Підписанням Хасав'юртівських угод завершилася Перша чеченська війна. Але вже в 1999 році розпочалася Друга чеченська війна, яка тривала десять років вже при путіні. При цьому був зруйнований Грозний, а десятки, а то й сотні чеченських сіл, було знищено.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, якими можуть бути передбачувані терміни деокупації кримського півострова.