Напередодні Дня вчителя педагог Вікторія Андруша звільнена з полону

Ще кілька днів тому рідні Вікторії Андруші, яку росіяни полонили під час окупації села Старий Биків Чернігівської області, достеменно не знали ні про її місце перебування, ні про стан. Все, що було відомо: молоду жінку вивезли за межі України і певний час тримали в одному зі слідчих ізоляторів на території росії. Від неї особисто пів року сім’я не мала жодної звістки. А сьогодні, 29 вересня, стало відомо, що Вікторія, а разом з нею ще п’ятеро російських бранців, на волі, в Україні.

- Ми повернули 6 наших людей — чотирьох морпіхів та двох цивільних, — повідомив у Телеграм каналі Андрій Єрмак – керівник Офісу Президента України. — Офіцери — Булахов Олексій та Костенко Микола. Солдати — Герасименко Людмила та Іван Земляной. Цивільні — Андруша Вікторія та Майборода Яна. У кожного з них своя історія. Наприклад, Андрушу Вікторію 27 березня російські солдати забрали з дому, бо в телефоні дівчини знайшли дані про ворожу техніку, які вона передавала ЗСУ. Згодом її відвезли до рф і утримували в Курському СІЗО. Майборода Яна опинилася в полоні через те, що у її телефоні зайшли фотографії техніки росіян на території Чорнобильської зони. Військові брали участь у боях за Маріуполь.

Лише, коли Вікторія та інші звільнені полонені опинились на території України, вони змогли зв’язатися з найближчими людьми, які чекали на їх повернення.

- Віка вже телефонувала і батькам, і мені, — розповіла "Телеграфу" сестра вчительки Ольга. – Те, що Віку обміняють, ми не знали до останнього, все проходило, як зазвичай, в закритому режимі. Це така радість почути її голос! Вона сказала тільки, що в неї все добре, що їх одягли, взули, нагодували, вже вони і їсти не хочуть, а їм все несуть і несуть різні смаколики. Коли сестра зможе приїхати додому невідомо, зараз їх оглядають лікарі. Головне, що вона вільна!

Як стало відомо від волонтерів, зараз звільненими військовими та цивільними українцями опікуються медики Чернігівського військового шпиталю.

- Зараз у хлопців та дівчат дві доби обстежень, тільки тоді медицина зможе сказати, в якому стані, — зазначила волонтер шпиталю Ірина Тимофєєва. – Щодо настрою, так, він в них дуже піднесений, але це ейфорія від повернення, від першого спілкування з родичами, від того, що звучить українська мова. Так було і з азовцями та морпіхами. Вони поки на розриві. Їх стан з березня знаходився в очікуванні, вони знали, що рашисти тут, на нашій території. Іншої інформації про те, що відбувається в Україні, вони не мали, тож на них зараз обрушиться потік новин про те, що відбулось за півроку.