Якими бувають повістки та чи законно вручати їх на блок-постах - роз'яснення військомату

Згідно з чинним законодавством, немає конкретного місця, де можна чи не можна вручати повістки

Після продовження Верховною Радою терміну дії військового стану та загальної мобілізації до 20 травня 2023 року багатьох українців призовного віку почало цікавити, чи законна видача повісток на вулицях та блокпостах. Ситуацію вирішили прояснити у прес-службі Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Законно чи ні?

Згідно з чинним українським законодавством, конкретного місця, де можна або не можна вручати повістки, немає. Фактично, її можна отримати на руки в будь-якому місці — на вулиці, проїжджаючи блокпост або навіть на робочому місці.

Згідно з встановленими нормами, першочергово встановлюється особа громадянина, а вже після йому вручають документ.

"Тому у воєнний час документи повинні бути при собі завжди. І їх доведеться надавати для перевірки за першою вимогою уповноваженої особи. Уповноважені особи – це співробітники територіальних центрів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування", — повідомлять в обласному ТЦК та СП.

Види повісток

• документ, який уточнює облікові дані, проходження медичної комісії, заклик прибути до ТЦК та СП,
• призов на військову службу до Збройних сил України.

Представники органів Нацполіції мають право доставити особу до територіального центру комплектування військовозобов'язаних громадян. Після потрібно пройти військово-лікарську комісію, котра визначає придатність до військової служби. Якщо особа визнана придатним, їй вручають ще одну повістку — про явку за першим викликом або на конкретну дату.

Якщо особа проігнорувала цей документ — це вже кримінальна відповідальність.

Варто також відзначити, що одразу направити для проходження служби навіть без вручення повістки, можуть і після успішного проходження медкомісії.

В Україні передбачається 4 хвилі мобілізації

Перша черга – це оперативний резерв: колишні військовослужбовці, які мають бойовий досвід та відслужили в армії (ветерани АТО чи бійці ООС).

Друга черга (розпочалася в Україні з 15 березня) – колишні військовослужбовці, які проходили службу до 2014 року або служили за контрактом.

Третя хвиля – мобілізаційний резерв: військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри вузів як офіцери запасу та не призивалися під час попередніх мобілізаційних кампаній.

Четверта хвиля – громадський резерв: інші громадяни, які не мають обмежень за віком або станом здоров’я за призовом на військову службу та можуть бути залучені для комплектування ЗСУ та інших військових формувань.

Раніше "Телеграф" повідомляв, хто не стає на військовий облік і не може бути мобілізований, а також детально пояснив подальші дії громадян, які отримали повістку.