росія вигадала хитру тактику обстрілів, але Україні є чим здивувати у відповідь

Ви помітили, що Росія змінює тактику ракетних обстрілів?

(Частина вчорашнього (знесеного) посту з доповненнями)

За останні дві доби чотири рази "прилітало" нафтобазами та складами ПММ. Ну і додамо обстріл Лисичанська. Росіяни, випробувавши на собі, що таке проблеми з логістикою, намагаються в міру своїх сил влаштувати те ж саме Україні. І мета не лише у тому, щоб завадити постачанню ЗСУ. Хочу нагадати, що у країні починається посівна. І сільгоспвиробники є найбільшими сезонними споживачами палива. Другий великий – УЗ, про важливість якої зараз згадувати зайве. І вже в останню чергу автотранспорт, а це доставка товарів.

На даний момент критичних збитків (у масштабах країни) РФ не завдала. Але, давайте поставимо собі питання — чи можливе гарантоване прикриття всіх великих складів палива (а вони є в кожній області)?

Або ж оцінимо географію останніх ударів (яка підтверджена зведеннями нашого Генштабу та обласних адміністрацій). Очевидно, що Кремль намагається створити проблеми із забезпеченням по лініях Львів-Рівне-Житомир-Київ та Луцьк-Рівне-Житомир-Київ. Це спроба убезпечити своє поліське угруповання від потужного флангового удару з боку Житомира та Овруча. (Точніше відтягнути момент такого удару).

Проте, не варто зациклюватись виключно на військовій складовій. Спроба Кремля створити перебої із постачанням палива під час посівної обмежує можливі експортні прибутки України від продажу зерна та сільськогосподарської продукції. І тут варто зазначити, що, наприклад, по пшениці Україна і РФ — прямі конкуренти на світових ринках.

Тому логічною є друга група цілей — склади з продовольством. Це, помножене на спробу створити проблеми з ПММ (у тому числі для УЗ та сільгосппідприємств) ускладнює переміщення товарів сьогодні (пам’ятаємо, що війна ще й економіка: експорт та імпорт важливі) а також зменшити обсяги продовольства з якими Україна може виходити на світовий ринок наприкінці 2022-початку 2023 року. (наприклад, по зерну ми прямі конкуренти з РФ).

І, нарешті, третя складова – загальне збільшення ракетних ударів. Причому, з великою ймовірністю можна спрогнозувати розширення географії.

У чому план Кремля? Довгострокові перспективи відкладемо та зосередимося на короткострокових.

1. Навіть якщо допустити, що всі уражені нафтобази були повні палива, це не створить проблем сьогодні і зараз. ЗСУ, трейдери мають власні запаси. Але якщо не буде їх поповнення (на що розраховують у Кремлі), певні труднощі можуть виникнути через 7-10 днів.

2. Розширення географії обстрілів так само не викличе миттєвої паніки серед населення. Негатив наростатиме ті ж 7-10 днів, а потім зменшиться — люди звикнуть до нових реалій.

3. І тепер дивимось третю складову. Це перекидання сил та коштів із найближчих до України регіонів у Приазов’ї сьогодні. Але й спроба проводити концентрацію військ на території Білорусі, Харківському та Сумському напрямах. Проте, перекидання військ, комплектування частин резервістами займає час. Близько 2 тижнів. Один тиждень уже минув. Залишаються ті самі 7-10 днів.

Тепер, що робить і що може робити Україна.

1. За складами ПММ. Певні рішення вже ухвалені та виконуються. Тому надії росіян на те, що одним ударом по "нафтобазі" вони будуть завдавати максимальних збитків на вибраній території, з кожною годиною все більш примарні. Реальні доступні ЗСУ обсяги палива доведеться пошукати. А потім (пам’ятаєте мультфільм про "Простоквашино") — ще день побігати, щоб фото віддати.

2. Українські сили ППО (які нібито знищені) "набили руку" на відслідковуванні та знищенні російських ракет. Що, гадаю, стало сюрпризом не лише для росіян, а й здивувало наших західних партнерів — адже досить старий парк ЗРК, які стоять на озброєнні України, не був призначений для вирішення таких завдань.

3. Питання паніки та негативу у суспільстві. Це питання комунікації. І тут потрібно шукати нові підходи. Стандартні шаблони, які забивається суха інформація (наприклад, зведення ГШ) не враховують емоційний стан аудиторії. Потрібні додаткові формати. Тут треба думати, що і як.

4. Комунікація на зовнішніх ринках: ми маємо говорити про спроби РФ створити проблеми гуманітарного характеру у тилових регіонах України та викликати дефіцит продовольства на світових ринках наприкінці 2022 року. Останнє може спровокувати зростання напруженості у низці регіонів і буде використано Кремлем як привід початку діалогу про пом’якшення (скасування) санкцій.

В Українських інтересах не дати реалізуватися кремлівським планам: як короткостроковим (створення проблем із ПММ сьогодні), так і середньостроковим (обмежити експортні можливості України наприкінці 2022 року та створити базу для торгу про зняття санкцій з РФ).