"Кошмар безпілотників": якими антидроновими системами користується Україна

Читать на русском
Автор
2270
MSI-DS Terrahawk Paladin – малокаліберна зенітна артилерійська система
MSI-DS Terrahawk Paladin – малокаліберна зенітна артилерійська система. Фото MSI-Defence Systems Ltd

"Традиційні" системи ППО часто виявляються малоефективними проти дронів

Війна в Україні продемонструвала як масштабний розвиток безпілотників, що стали доволі грізною зброєю, так і розвиток систем протидії дронам. Україна – маючи на увазі те, що українські війська поки що відстають в системах РЕБ від росії – також має низку засобів протидії БПЛА, переважно, західного виробництва.

Про це пише портал C4ISRNET у своєму огляді антидронових систем. Так, відзначається, що БПЛА відіграють у війні дуже велику роль – з допоміжного засобу вони стали ударним та атакуючим, іноді навіть головним.

"І Україна, і росія використали відносно недорогі БПЛА для знищення багатомільйонних танків, засобів ППО, гелікоптерів та літаків. Інші дрони, озброєні лише ручними гранатами, знищили численні піхотні підрозділи", – сказано у матеріалі.

Автори зазначають, що частіше за все більш "традиційні" засоби протиповітряної оборони виявлялися не ефективними та занадто дорогими у використанні проти відносно дешевих дронів, тому довелося знаходити дешевші та ефективніші рішення. Частіше за все це або високі технології XXI сторіччя – або ж "стара добра" малокаліберна зенітна артилерія.

  1. Антидронові рушниці Skywiper 4 та Skywiper Omni. Литва передала Україні тисячі таких рушниць, вироблених компанією NT Service. Вага такого агрегату – 6,5 кг, радіус дії – до 5 км, що дозволяє використовувати їх на "нулі". Але проблема в тому, що БПЛА теж не стоять на місці – вони можуть міняти маршрути, щоб не дати рушниці "захопити" ціль. До того ж все більше дронів отримують системи, які дозволяють продовжувати політ навіть в умовах, коли сигнал GPS глушиться, тож ефективність антидронових рушниць під великим питанням.
  2. MSI-DS Terrahawk Paladin виробництва Великої Британії, які отримала Україна. Ця система використовує 30-мм автоматичну пушку Mk44 Bushmaster II та може вражати БПЛА будь-якого типу та розміру на відстані до 3 км. Втім, її особливості роблять таку систему скоріше стаціонарною, аніж мобільною.
  3. SKYNEX виробництва німецького концерну Rheinmetall. Це 35-мм самохідна зенітна установка на колісному шасі. Відомо, що в Україні вони є, але скільки їх та які результати їхньої роботи – секретна інформація.
  4. Зенітна установка Slinger виробництва Австралії. Вона озброєна 30-мм пушкою Bushmaster M230LF та може знищувати дрони на відстані до 800 метрів. Головне – цю систему можна ставити на танки та бронемашини, прикриваючі бронеколони від дронів-камікадзе.
  5. CORTEX Typhon C-UAS. Придбання цих зеніток для України профінансувала Норвегія. Адаптовані для бронемашин Dingo 2, Typhon C-UAS – фактично платформа для великокаліберних кулеметів. Головна перевага цього комплексу – йому не потрібен розрахунок, оскільки бойовим модулем можна керувати дистанційно.
  6. Vampire. Ця система призначена першочергово саме для знищення дронів. Її можна встановити на будь-який транспортний засіб.

Втім, відзначають автори, більша частина систем має недолік – наприклад, вони не в змозі боротися з "роєм" дронів, знищуючи обмежену кількість цілей на обмеженій відстані. І дрони, навіть саморобні, ще довгий час будуть нести на полі бою велику загрозу як для техніки, так і для піхоти.

Раніше "Телеграф" розповідав про створення українського комплексу радіоелектронної боротьби "Піранья". Він створює над бронетехнікою свого роду захисний купол і успішно пройшов польові випробування.