Ось і стала в пригоді: окупанти тягнуть на фронт техніку, від якої відмовилися в СРСР

У СРСР їх випустили трохи більше 100, але так і не використали

Незабаром на передовій у російських окупантів може з’явитися ще одна марна техніка, яку створили в СРСР і не змогли зрозуміти, як застосовувати у бою. Принаймні на полігоні, де готуються частини для відправки в Україну, було помічено дві БМД-3.

Як пише у своєму блозі військовий експерт та історик Андрій Харук, дана техніка стала наслідком розвитку концепції командувача Повітряно-десантних військ СРСР Василя Маргелова щодо перетворення десанту на самодостатній вигляд збройних сил. З цією метою ВДВ мали отримати бойові машини десанту (БМД) на основі бойових машин піхоти (БМП) сухопутних військ.

Проте виявилося, що генерал не врахував специфіку своїх частин. Так, створення БМД-3 на базі БМП-3 означало озброєння її потужною 100-мм гарматою і легшою 30-мм. Проте вага такої техніки досягала б 18 тонн, тож у транспортний Іл-76 містилися лише дві бойові машини десанту. Якщо ж обмежитися 30-мм гарматою, то при вазі 12,5 тонни у вантажний відсік містилися три одиниці. В результаті вирішили послабити озброєння машини, щоправда, доповнивши його кулеметом і станковим гранатометом, що разом із полегшеною бронею надало техніці вельми сумнівну цінність, проте авіатранспортабельну.

П’ять років БМД-3 намагалися довести до прийнятних характеристик, і 1990-го прийняли на озброєння, але за наступні сім років створили лише 137 машин. "Кар’єра" БМД-3 у стройових частинах виявилася дуже короткою та вже на початку ХХІ століття їх вилучили з частин та відправили на бази зберігання.

"БМД-3 — виключно невдалий приклад реалізації помилкової концепції. За масою та габаритами вона доросла до БМП-2, але при цьому вміщує всього сім осіб: трьох членів екіпажу та чотирьох десантників. Причому два десантники знаходяться в передній частині машини — вони обслуговують носові кулемет і гранатомет і виходять через верхні люки. Ще двоє мають місця в десантному відділенні за вежею. Бойова цінність та можливості виконання завдань відділенням із чотирьох осіб були мізерними, вони не окупалися деяким збільшенням вогневої потужності машини порівняно із суттєво легшою БМД-2" — пояснює Андрій Харук мінуси "третьої" БМД, яка виявилася марною ще 30 років тому.

Зовсім недавно "Телеграф" писав про БМД-2, яку військовий оглядач Олександр Коваленко назвав "марною картонкою" через її слабку броню.