Від Сталіна до путіна: навіщо окупантам потрібні 70-річні протитанкові гармати

З кінця березня в інформаційному просторі почали з’являтися дані про перекидання окупантами в Україну 100-мм протитанкових гармат Т-12, які у 2023 році відзначають 70-річний "ювілей" з початку прийняття на озброєння.

Так, 1 квітня у своєму Telegram-каналі офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігал Левін опублікував відео перекидання залізницею протитанкових гармат (ПТО) Т-12, зазначивши, що саме вони стали попередником більш відомої ПТО МТ-12 "Рапіра". Остання, до речі, майже на 10 років молодша за свого "батька", оскільки вперше була поставлена на озброєння в 1962 р., а серійне виробництво цих гармат почалося лише ще через 8 років — у 1970-му році.

Т-12 неефективна? Не зовсім

Прийнята на озброєння в 1953 гармата Т-12, можна сказати, "пам’ятає" ще Йосипа Сталіна, при якому і почалася її розробка. Залежно від прицілу та типу боєприпасу Т-12 може прицільно бити на 1-2 км, гранична дальність пострілу бронебійним снарядом по техніці — до 3 км, осколково-фугасним по піхоті – 8 км.

Протягом десятиліття після прийняття на озброєння Т-12 з її стволом калібром 100-мм була найпотужнішою протитанковою зброєю і її навіть свого часу хотіли встановити як гармату першого основного бойового танку СРСР Т-62.

Правда вже в 1962 році, коли Т-62 був прийнятий на озброєння, гармата Т-12 не вписувалася в концепцію танкової техніки через велику довжину гільзи. Але в той же час її боєприпаси підходили для ураження танків, які були на той час на озброєнні країн НАТО, зокрема "Леопард 1". Нагадаємо, що Україні пообіцяли поставити і такі танки, і навіть схвалили їх передачу.

Окрім "Леопардів" першого покоління, ПТО МТ-12 може знищувати радянські танки типу Т-55, які Україна отримала від Словенії 2022 року. Нарешті, спеціально для цієї зброї в 1970-і роки виробили протитанкову "ракету" "Кастет" — спеціальний боєприпас, який вистрілюється з гармати. Таким чином, деяку небезпеку Т-12 для танків ЗСУ теоретично становить.

Але що на практиці? А на практиці встановлення додаткових екранів та протикумулятивних решіток на "Леопарди" швидше за все зробить снаряди Т-12 неефективними, крім ймовірно ПТУР "Кастет", який теоретично здатний пробити броню до 600-700 мм. Отримані ж від Словенії Т-55 навряд чи потраплять на передову зі зростанням постачання сучасних танків стандарту НАТО.

Однак для менш захищених БТР і БМП гармата Т-12 цілком може становити небезпеку.

Окреме питання — наявність снарядів до Т-12, яка знята з озброєння в росії, хоча там і знаходиться на зберіганні близько 6000 одиниць. Виробництво нових снарядів явно відсутнє, а стан старих боєприпасів, так само як і стволів цих гармат, може становити більшу небезпеку для самих розрахунків гармат, аніж для тих, по кому вони збираються стріляти. Але питання з боєприпасами може бути вирішене за допомогою Китаю, який до цих пір виробляє копії Т-12 під найменуванням Тип-73, а отже, виробляє і снаряди для неї.

МТ-12 "Рапіра" для ЗСУ – чому вона краща за Т-12

Як уже говорилося, 100-мм протитанкова зброя МТ-12 "Рапіра" надійшла в масове виробництво в 1970-му році як покращена версія Т-12, так що її можна назвати "донькою" останньої, до того ж серйозно покращеною.

Незважаючи на свій більш ніж 50-літній вік, "Рапіра" перебуває на озброєнні ЗСУ у кількості кілька сотень одиниць, більша частина яких також раніше знаходилася на зберіганні, а тепер почали працювати.

Основною перевагою "Рапіри" перед Т-12 окупантів, окрім віку, є значно більша номенклатура боєприпасів.

Так, окрім вже згаданого пострілу з ПТУР "Кастет", українська МТ-12 має керований снаряд від української ПТУР "Стугна". Остання чудово проявила себе під час боїв і знищує або виводить з ладу танки росії всіх представлених на цій війні модифікацій і навіть має на своєму рахунку знищений вертоліт.

Щоправда, більшість снарядів — це старі боєприпаси, які проти сучасних танків виявляють слабку ефективність. Разом з тим, оскільки окупанти активно використовують на передовій більш старі моделі танків на зразок Т-62, то навіть старі снаряди можуть виявитися ефективними проти такої техніки росіян, не кажучи вже про БТР та БМП.

Також українські воїни самостійно модернізують "Рапіри", наприклад, встановивши їх на МТЛБ, вони створюють імпровізовану САУ, тим самим підвищуючи мобільність зброї.

Але поряд зі старими зразками військової техніки ЗСУ успішно використовують і більш сучасні, наприклад, американські ПТУРи AGM-114 Hellfire.