Рада посилила кримінальні покарання для військових: в мережі спалахнуло обурення

Верховна Рада ухвалила резонансний законопроєкт, що посилює кримінальну відповідальність військовослужбовців, які не підкорилися наказам керівництва. Щоб прийняти його, парламенту вистачило п'ять днів. Без права на пом'якшення військові можуть отримати реальні й великі строки. І тим, хто самовільно залишив місце служби, бо перебував у стані алкогольного сп'яніння, і тим, хто не зміг вчасно з'явитися на службу за станом здоров'я. Це викликало обурення у багатьох бійців української армії. Проти цього документа також висловилася низка нардепів та активістів, які вважають, що деякі пункти є "репресивними та зайвими".

Що містить в собі цей законопроєкт?

Законопроєкт № 8271 посилює кримінальну відповідальність за низку військових злочинів, насамперед за відмову виконати розпорядження керівництва. Мета цих правил цілком зрозуміла, втім громадськість вважає, що покарання за порушення є непомірними.

Таким чином, за непокору загрожує від 3 до 10 років ув'язнення, невиконання наказу – від 3 до 7 років, погроза або насильство щодо начальника – від 5 до 10 років, самовільне залишення частини або місця служби – від 5 до 10 років, дезертирство – від 5 до 12 років тюрми, самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю – від 5 до 10 років тюрми.

Разом з тим пропонується позбавити можливості умовного терміну і дострокового звільнення. Тобто судам заборонять пом'якшувати покарання чи давати умовні строки для військових, засуджених за ці окремі види злочинів.

Додається, що законопроєкт передбачає право огляду військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, однак чіткі правила такого огляду відсутні в проєкті.

"Реалізація положень закону сприятиме підвищенню стану військової дисципліни, а також надасть повноважень Військовій службі правопорядку у Збройних силах України здійснювати протидію незаконному обігу наркотичних засобів, алкоголізму у військових частинах, протидії подолання поширення наркоманії у військових колективах, підтримання належного рівня військової дисципліни та правопорядку, підвищення бойової готовності військових частин та спроможності виконувати визначені завдання задля захисту Вітчизни", — пояснюють автори законопроєкту у пояснювальній записці.

З початку повномасштабного вторгнення росії українськими судами було винесено не менш як півтори сотні вироків за злочини "проти встановленого порядку проходження військової служби". Однак запропоновані правки "обтяжують" і так немалі санкції.

Президент може накласти вето

Законопроєкт внесли в парламент 8 грудня від імені депутатів "Слуги народу" (зокрема і від керівників комітету нацбезпеки Олександра Завітневича і правоохоронного комітету — Сергія Йонушаса). За два дні профільний комітет розглянув його, а вже 14 грудня депутати без тривалого обговорення провели голосування. Закон підтримали 290 народних обранців. Останній крок перед набуттям чинності – підпис президента Володимира Зеленського.

На цій стадії невдоволені військові та активісти намагаються призупинити його впровадження.

Щоб скасувати закон, українці навіть створили петицію

Такі правки викликали несхвалення та насторогу у середовищі українських бійців.

"Мені дотепер не прийшла повістка. Я прийшов в ЗСУ добровільно. Та в той час, коли дуже потрібна психологічна підтримка, зустріч з рідними, консультації психотерапевта та лікарів Верховна Рада приймає закон, що жорстоко карає військовослужбовців. Задля чого? Я вважаю ряд пунктів пережитком радянського минулого. Це викличе масу непорозумінь та зачепить честь і гідність солдата" — написав на своїй сторінці Віктор Пермяков.

Відома активістка, письменниця, бойова медикиня і розвідниця ЗСУ Ярина Чорногуз назвала законопроєкт "ганебним" і "каральним". Вона вважає, що замість подяки військовим, які майже рік стримують повномасштабне вторгнення та втілюють успішні операції зі звільнення території, вони отримають тюрму за найменшу незгоду чи зауваження командирам (навіть якщо рішення некомпетентні, адже багато командирів дають накази, лишаючись у глибокому тилу).

"Цей закон вигідний у першу чергу росії та путіну. Можливо, саме російське лобі у Раді зробило так, аби цей закон виглядав саме так — аби деморалізувати й так виснажених бійців ЗСУ, посіяти в них недовіру до Верховної Ради та особисто Президента України. Прошу скасувати цей ганебний закон та замінити його на демократичніший, у якому враховувалася б повага до українських військових."- коментує Ярина.

Керівник військового напрямку "Фонду Сергія Притули" Роман Сініцин зауважив, що набуття чинності документа нашкодить рядовому та офіцерському складу ЗСУ, а також вдарить по авторитету особисто Зеленського.

Український політичний діяч, лідер Руху "Демократична сокира" Юрій Гудименко стверджує, що закон є дискримінацією, адже порушує конституційну норму про рівність всіх громадян перед обличчям правосуддя.

15 грудня на сайті президента України була зареєстрована електронна петиція із закликом "ветувати закон №8271 щодо посилення покарання військовослужбовців". Вже за два дні петиція набрала необхідні 25000 голосів. Цього достатньо для розгляду її президентом Володимиром Зеленським.

Позиція Генштабу

Координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова має думку, що цей законопроєкт активно продавлював Генштаб. Його мета — намагання перекласти відповідальність з вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий особовий склад.

У коментарях під постом, очільник фракції СН Давид Арахамія підтвердив те, що це була насправді ініціатива не депутатів, а вищого військового командування.

У Генштабі вважають, що внесені зміни є справедливими в умовах війни, адже раніше в законодавстві були певні прогалини, які виявили під час воєнного стану. У заяві йдеться, що описані злочини послаблюють обороноздатність, можуть фатально вплинути на виконання бойових завдань іншими законослухняними військовими.