"Червоні лінії" ще не перейдено? Чому Захід не прощається з росією, попри відвертий терор українців

Які важелі впливу для стримування терористичного кремлівського режиму використають наші західні партнери

Станом на початок грудня внаслідок масованих обстрілів об'єктів критичної інфраструктури з боку росії Україна опинилася на межі енергетичної катастрофи. Українців лякають різними апокаліптичними сценаріям, зокрема щодо того, що у разі продовження терору з боку окупантів, населення може залишитись без стабільного постачання електрики, опалення та газу до кінця зими. При цьому, навіть влаштувавши геноцид багатомільйонної нації у центрі Європи, росія продовжує залишатися членом Радбезу ООН, G20 та інших міжнародних організацій, і досі не має статусу країни-спонсору тероризму на рівні законодавства США.

"Телеграф" з'ясовував, коли Захід піде на більш жорсткі кроки стримування країни-агресора та чи стане черговий тотальний блекаут в Україні приводом для розірвання останніх зв'язків міжнародної спільноти з терористичним режимом Володимира Путіна.

На порозі енергетичного колапсу

Зима, що обіцяла стати найважчою для українців, триває лише 9 днів, проте вже зараз жителі більшості регіонів потерпають від регулярних і довготривалих відключень електроенергії. Окрім очевидних побутових незручностей для споживачів відсутність стабільного електропостачання несе в собі загрозу виживання для малого і середнього бізнесу.

Необхідність закупівлі дизельних генераторів та акумуляторів змушує підприємців підвищувати ціни на продукцію, що боляче б'є по кишеням українців, 25% з яких, за даними Світового банку, житимуть у бідності вже до кінця 2022 року. Для порівняння, до війни цей показник складав 2%. Загалом у "групі ризику" на перехід до рівня життя за межею бідності внаслідок війни опинилися 59% громадян України, повідомляє UBR.

Крім того, за словами мера Києва Віталія Кличка, ця зима може стати не лише найтемнішою, а й найхолоднішою для мешканців столиці. В ході виступу на Київському безпековому форумі міський голова попередив киян про те, що у разі атаки Росією певних об’єктів критичної інфраструктури, роботу яких неможливо буде відновити протягом доби, теплопостачання припиниться до весни, пише Українська правда.

"Якщо протягом 24 годин за температури -5°C (зовнішньої) не буде опалення і води, нам потрібно буде зливати системи опалення в Києві, бо це може призвести до пошкодження систем життєзабезпечення. Ми будемо вимушені зливати воду. Це означає, що до весни подати воду буде дуже складно. І до початку весни будуть складні виклики", — сказав Віталій Кличко.

Одночасно з цим тривожна звістка надійшла і від "Нафтогазу". За даними підприємства, в результаті постійних обстрілів росією української інфраструктури пошкоджено більше 300 енергетичних об’єктів та близько 450 кілометрів газових труб. Крім того, для вироблення електроенергії Україна була змушена використати додаткові обсяги вугілля та газу.

"Відповідно до попередніх розрахунків Міненерго, враховуючи військові ризики, для генерації електроенергії на період опалювального сезону необхідно додатково до 3 млрд кубів газу, що в грошовому еквіваленті на сьогоднішній день — понад 4 млрд доларів США. У цьому нам потрібна допомога наших іноземних партнерів", — заявив голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов під час зустрічі з послами країн "Великої Сімки" (G7).

За словами незалежного експерта у сфері енергетики та комунальних послуг Віктора Логацького, такий гострий дефіцит газу означатиме не лише побутові труднощі для споживачів. Без достатньої кількості блакитного палива Україна може зіткнутися з неможливістю генерування електроенергії, зупинкою роботи деяких теплових станцій, ТЕЦ, а також інших стратегічних підприємств, що забезпечують життєдіяльність населення.

"Слід розуміти, що мова йде про 15% загального об'єму видобутку газу в Україні. До цього потрібно додати нестачу 3-4 мільярдів кубометрів, про яку Кабмін заявляв ще до початку атак критичної інфраструктури, проте тоді вона заперечувалася керівництвом НАК "Нафтогаз України". Результатом такого дефіциту в тому числі стане відключення від газопостачання підприємств, що є другорядними у питанні життєзабезпечення населення. Це останні металургійні комбінати та заводи, які працюють в Україні на сьогодні", — пояснив експерт в коментарі "Телеграфу".

Геноцид – не привід для розриву відносин?

Мало не щодня уряд заявляє про активну підготовку країни до різних сценаріїв російського терору та його наслідків – в містах організуються пункти обігріву та безперебійного електропостачання для потреб громадян, закуповуються генератори та акумулятори. На рівні держави укладаються угоди на поставки в Україну газових компресорів та обладнання для видобутку газу.

Попри те, що влада намагається підтримувати оптимістичні настрої серед населення, фактично, терором критичної інфраструктури України росія влаштовує геноцид 35 мільйонів людей у центрі Європи. Надаючи нам нові пакети фінансової допомоги, західні партнери лише частково ліквідують наслідки агресії рф, проте не завдають удару по їх першопричині – самому кремлівському режиму.

На сьогодні існує три потенційно дієвих важеля впливу на росію, на використання яких міжнародна спільнота досі не наважилась:

• виключення рф зі складу Ради безпеки ООН і в цілому ООН, аби унеможливити вплив на результати голосувань щодо засудження її агресії в Україні;
• офіційне визнання росії державою-спонсором тероризму на рівні законодавства США, задля накладення на неї ще більш жорстких санкцій;
• надання Україні далекобійної зброї для захисту критичної інфраструктури шляхом знищення військових об'єктів, що використовуються ЗС рф для обстрілів міст.

Попри те, що українська дипломатія і сам президент Володимир Зеленський регулярно підіймають дані питання на міжнародному рівні із закликом до наших партнерів вдатися до більш рішучих дій, відповіддю на них й досі залишається лише вираження "глибокої занепокоєності" західних політиків.

Так, ще у квітні під час свого виступу на засіданні Радбезу ООН президент України жорстко розкритикував нездатність організації реагувати на прояви збройної агресії у світі та ініціював термінове проведення у Києві глобальної конференції з перегляду світової системи безпеки. Хоча дана ініціатива отримала публічну підтримку лідерів низки країн, у тому числі постійних членів Ради безпеки США та Франції, до реального реформування ООН справа так і не дійшла.

Днями Верховна Рада України в черговий раз заявила про нелегітимність перебування росії в ООН та її Радбезу та закликала міжнародну спільноту визнати РФ державою-терористом. Крім того, законопроект №8229 має на меті запустити процес реформування організації для більш ефективної роботи ООН у питанні протидії збройній агресії.

Поки члени міжнародних організацій через побоювання розлютити російського диктатора володимира путіна вагаються щодо виключення зі своїх рядів держави-терориста і остаточного закріплення за нею відповідного статусу, Україна звертається до Заходу для отримання далекобійної зброї. Це дасть нам можливість самостійно захищати свою територіальну цілісність, не дозволяючи рф остаточно зруйнувати енергетичну систему держави, що поставить під загрозу життя мільйонів цивільних громадян.

Проте й захищатися, завдаючи упереджуючих ударів по військових об'єктах рф, Україна наразі не має можливості. Країни-члени НАТО аргументують відмову у постачанні нам далекобійної зброї політикою організації: НАТО є оборонним, а не наступальним альянсом, а тому не може сприяти обстрілам військових об'єктів на території росії.

Проте, за словами радника Офісу президента Олексія Арестовича, справжньою причиною нерішучості членів НАТО є відсутність стратегічних планів та цілей щодо рф і побоювання розвитку подій у "постпутінській" росії.

"Це головна і найстрашніша трагедія Заходу та всього, що відбувається. Вони не знають поки що таке постпутінський та постросійський світ. Не знають, чи потрібен він їм, а також не знають, який він буде і, відповідно, не знають, як ним керувати. Вся їхня стратегія щодо нашої війни, путіна, рф йде за принципом "не нашкодити". Є конфлікт, який іде у заданих межах, за заданими давно правилами, йде поступово, залишаючи час на реакцію, прийняття рішень. Їхнє завдання не дати йому розвиватися так, щоб він став некерованим", — заявив Арестович під час інтерв'ю російському правозахиснику Марку Фейгіну.

Надія на накопичувальний ефект

Російський терор критичної інфраструктури України і його катастрофічні наслідки, вочевидь, не стали для колективного Заходу тією червоною лінією, перейшовши яку рф автоматично набуває статусу країни-вигнанця без права на голос і будь-який захист.

У той же час, звинувачувати міжнародну спільноту у повній відсутності політичної волі все ж не зовсім коректно, вважає співзасновник аналітичного центру "Об'єднана Україна" Антон Кучухідзе. За словами експерта з міжнародних відносин та політології, події останніх двох місяців значно пришвидшили реалізацію процесів, що обговорювалися з весни 2022 року.

"Після початку масованих обстрілів критичної інфраструктури Україна у пришвидшеному порядку отримала від західних партнерів системи ППО, що суттєво посилило наші оборонні можливості. Тоді ж низка західних країн на національному рівні закріпила за рф статус терористичного режиму, що у кінцевому рахунку допоможе перевести питання конфіскації російських активів на користь України з політичної площини у юридичну. У цей же період, за інсайдерською інформацією, був отриманий консенсус щодо формування граничної ціни на російську нафту. Це питання піднімалося ще півроку тому, але вирішилося саме зараз", — зазначає Антон Кучухідзе в коментарі "Телеграфу".

Також, за словами експерта, важливо розуміти, що введення санкцій та обмежень – складний і довгий бюрократичний процес, проте він має потужний накопичувальний ефект. Так, колективна Європа має досвід у заморожуванні та конфіскації активів, при цьому механізм передачі цих активів постраждалій стороні юридично ще не відпрацьований, тому його реалізація потребує часу.

"Росіяни вже абсолютні рекордсмени по введеним проти них санкціям. Проєкт "Північний потік-2" зупинено. Європа поступово, але дуже впевнено, розриває енергетичні зв'язки з Кремлем. З самої Росії масово йде великий бізнес. Жодна цивілізована і розвинена країна не інвестуватиме туди кошти і не співпрацюватиме з токсичним путінським режимом. Справжні наслідки усіх цих санкцій ми почнемо помічати у 2023 році, коли спрацює накопичувальний ефект і економічні ресурси Росії почнуть стрімко вичерпуватися", — пояснив політолог.