Два місяці тому в Мелітополі окупанти викрали нашу колегу Ірину Левченко та її чоловіка. Про їхню долю досі нічого не відомо

Читать на русском
Автор
6144
Ірина Левченко та її чоловік Олександр
Ірина Левченко та її чоловік Олександр

"Телеграф" звернувся до міжнародних організацій з проханням посприяти визволенню цивільних заручників

Терор на захоплених росіянами територіях — не новина. Викрадення, вбивства, зґвалтування… На жаль, ці явища стали буденними для тих, хто вимушений чекати на звільнення з окупації.

6 травня за невідомих досі обставин в Мелітополі зникла наша колега, колишня журналістка "Телеграфу" — Ірина Левченко. До повномасштабної війни на сторінках видання вона розповідала прекрасні історії про унікальних людей з усієї України та світу, ділилась цікавинками з Запорізького регіону та не обходила стороною суспільні проблеми.

Після вторгнення російських військ місто Мелітополь, де все життя проживала Ірина, дуже швидко опинилось в окупації. Задля власної безпеки Ірина пішла з журналістики на заслужений відпочинок. Разом з чоловіком Олександром час від часу їздила на дачу, де вирощувала городину, ягоди — це було її хобі.

І ось у травні, через 14,5 місяці життя в окупації, Ірину Левченко та її чоловіка Олександра затримали. Станом на зараз обставини зникнення невідомі, але родичі повідомили нам, що замки на дверях квартири пенсіонерів були цілими, а їх велосипеди залишились на місці. Є припущення, що Ірину та Олександра могли затримати прямо на вулиці.

Ірина Левченко та її чоловік Олександр
Пенсіонерів Ірину та Олександра Левченків могли викрасти прямо на вулиці

З того моменту пройшло два місяці. Подружжя просто викрали та, за нашою інформацією, могли звинуватити в усіх смертних гріхах проти окупаційної влади. Сестра Ірини Олена Руденко каже, що Олександр зміг передати записку з неволі, де повідомив, що його звинувачують в "тероризмі".

"Іра для мене завжди була прикладом, як не втрачати позитивний настрій у будь-яких складних ситуаціях, бачити банальні речі у незвичному ракурсі, віддавати всю себе справі, якою займаєшся", — говорить про викрадену пенсіонерку її колега, чиє ім’я ми не розкриватимемо з міркувань безпеки.

"Я не можу думати про Іру без сліз, не то, що розповідати про неї. Це сльози від суміші переживань за неї, безсилля якось змінити ситуацію і злості на цих в****дків, які причетні до викрадення і загалом політики боротьби з цивільним населенням на окупованих територіях… Я досі сподіваюсь, що отримаю від Іри якесь звичне повідомлення. Але чим більше проходить часу, тим краще розумію, що не відомо, коли це станеться… Найбільше я боюся побачити відео, на якому Іра в чомусь зізнається, а з іншого боку, це буде хоч якесь підтвердження, що вона жива".

"24 лютого 2022 року телефон не замовкав від дзвінків, один з них був від Ірини. В місто з перших годин почало прилітати, і було дуже небезпечно, — згадує головний редактор "Телеграфу" Ярослав Жарєнов. — З Іриною ми домовились, що перед нею, як цивільною особою, стоїть головна задача — вижити. Ні про яку роботу в таких умовах вже звісно не йшлось. За період повномасштабної війни Ірина не написала жодного матеріалу. Як мені відомо, навіть комп’ютер в неї був в складеному вигляді, тобто жодної журналістської діяльності вона не вела", — говорить керівник проєкту.

Джерела в силових органах, які безпосередньо причетні до процесу обміну полоненими, підкреслюють: "З цивільними ситуація катастрофічна. Росіяни їх просто викрадають, а обмінювати не хочуть, бо в нас немає їхніх цивільних (на обмін. — Ред.). Ми цивілізована країна і не викрадаємо громадян, яке б громадянство вони не мали".

Ірина Левченко
За період повномасштабної війни Ірина Левченко не написала жодного матеріалу. Тобто журналістської діяльності вона не вела

Станом на 6 липня 2023 року досі не відомо, де знаходиться Ірина та її чоловік і чому їх затримали. Ми звертаємось до міжнародних організацій з проханням посприяти визволенню цивільних заручників — Ірини та Олександра Левченків.

На жаль, такі випадки на непідконтрольних територіях не рідкість. У червні Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що наразі йдеться про понад 22 тисячі цивільних заручників. Мільйони жителів окупованих територій змушені жити під загрозою терору з боку російських військових та спецслужб.