Окупанти з’їли навіть кенгуру: історії порятунку тварин з приватного звіринця на Донбасі

Приватний звіринець у Ямполі, популярне на Донеччині місце відпочинку, де мешкали дикі тварини та птахи, через війну перетворився на територію тортур для його мешканців. Більшість з них загинула від голоду та обстрілів, а частину просто з'їли росіяни, що стояли тут на позиціях. "Телеграф" дізнався про історії порятунку тварин з приватного зоопарку, які стали можливі завдяки мужності волонтерів.

"В приміщення, де була клітка ведмедя, влетів снаряд"

Клітку з виснаженим, але живим ведмедем українські військові виявили під час "зачистки" Ямполя, повернутого під контроль ЗСУ в останній день вересня. Ведмідь був одним з багатьох мешканців контактного зоопарку, що разом зі страусиною фермою був розташований серед соснового лісу.

Це місце зазнало руйнувань ще наприкінці травня – відразу після того, як до регіону увійшли росіяни. Тоді ж ЗМІ повідомляли, що всі тварини, ймовірно, загинули, відомостей про те, що власники їх встигли вивезти, не було. Згодом волонтери отримали "сигнал" про те, що одна тварина вціліла.

В пошуку варіанту її порятунку бійці звернулись до Валентини Варави, що очолює організацію Ініціатива Е+, яка багато років підтримує армію.

- Мені на WhatsApp приходить повідомлення від знайомого військового, що вони звільнили Ямпіль і натрапили на приватний зоопарк, а там в клітці виснажений ведмідь, – розповіла "Телеграфу" Валентина. – Це дуже крутий підрозділ, і я вперше чула у голосі бійця розгубленість, бо вони не знали, як врятувати тварину. В нас час від часу були екзотичні прохання, але ведмедя ми ще не визволяли. Маємо кілька бусів, в тому числі вантажних, тож ми готові були долучитися і транспортом, і пальним. На щастя, у волонтерських чатах мені підказали: є така організація UAnimals, що спеціалізується на таких випадках.

Волонтерка сконтактувала зоозахисників та військових, далі вони вже разом розробляли операцію з порятунку гімалайського ведмедя. Керувала нею Наталія Попова, яка з початку повномасштабного вторгнення займається лікуванням, реабілітацією та відправкою за кордон диких тварин, що постраждали від війни.

- В цьому приватному звіринці перебувало багато тварин – копитні, хижаки… Один з небагатьох, хто там вижив, це гімалайський ведмідь, – каже Наталія, що очолює "Центр порятунку диких тварин Наталії Попової та UAnimals". – Можливо, що вцілів і лев, бо його вольєр зруйновано, але трупа не було. Припускаємо, що він втік. Та перевірити це не було можливим, бо селище знаходиться "на передку" і будь-які пошуки навкруги нього небезпечні.

Наталія додає, що і без війни умови утримання тварин в приватному зоопарку не витримували жодної критики, а через бойові дії вони, замкнені у невеличких клітках і покинуті без корму і води, опинились у справжньому пеклі.

- В прохід зимника, де була клітка ведмедя, влетів снаряд і влучив в стіну поряд з ним, — продовжує розповідь Наталія. – Тобто звір контужений, що викликало в нього нервові порушення. І це проблема. Невідомо, чи вдасться подолати наслідки. І крім цього, тварина не їла, не пила тривалий час, тож на момент нашого приїзду була вкрай знесилена.

За словами зоозахисниці, на реабілітацію ведмедя, якому дали ім’я Ямпіль, знадобиться щонайменше пів року. В Центрі порятунку хижака привели до тями, відгодували, провели вакцинацію та підшукали йому нове місце перебування – це буде польське місто Познань, де на нього чекає великий вольєр, вбудований в природний рельєф. За кордон гімалайський ведмідь поїхав разом з 12 левами, також постраждалими від війни.

Дивом вціліли лама, чотири віслюки, козлик та в’єтнамські свині з виводком

Коли гімалайський ведмідь прямував з України до Польщі, історія з зоопарком у Ямполі набула продовження. На його територію змогла потрапити команда порятунку і допомоги постраждалим від війни тваринам "Ветмаркет Плурітон" (волонтери на початку повномасштабного вторгнення допомагали з евакуацією людей з Ірпеня, Бучі, завозили гуманітарку). Побачене, за словами волонтерів, шокувало.

- Коли ми заїхали до Лиману, нам дали контакти директора лісництва, де розташовувався зоопарк, — розповів Віталій – один з учасників команди "Ветмаркет Плурітон". – Він бідкався, де ж ми були раніше, хоча це від власників мала бути ініціатива з порятунку тварин, а не від нас. Також запевнив, що тварин випустили та все добре. Сумніви в нас закралися, коли він наполегливо не радив нам їхати на місце, нібито нас не пустять військові. Підтвердження почули від місцевих мешканців, які сказали: дійсно, страуси, антилопи бігали по населеному пункту, та з них нікого вже не лишилось.

Коли нарешті волонтери дісталися території зоопарку, то побачили жахливу картину – вже висохлі трупи тварин у вольєрах, обгризені кістки та шкури навколо вперемішку зі сміттям — нагадування про перебування ворожої армії.

- Клітка з вовками, наприклад, була закрита на навісний замок, – каже активіст. – Всередині були два мертві хижаки, які обіймали каструлю, тобто вони навіть за життя не мали нормального посуду. Частина тварин загинула від голоду, а ті, що таки опинились на волі, попадали під обстріли, підривалися на розтяжках… Безліч тварин просто з’їли окупанти. Ми бачили голову бізона, рештки страусів, інших тварин. Люди казали, що орки навіть кенгуру зловили, вбили та "пробували на смак".

Весь цей кошмар пережили, крім врятованого раніше ведмедя, ще лама, чотири віслюки, козлик та в’єтнамські свині з виводком. Вони знаходились в одному з приміщень, налякані та голодні.

- Що цікаво, військові, яких ми зустрічали, всі як один казали: "Заберіть цих поросят!" — розповідає Віталій. – Коли це почув кілька разів, не витримав: "Та що ж з ними не так?" Виявилось, якщо свині чули запах їжі, то перевертали речмішки, лізли в бліндажі, гризли все підряд, переривали окопи, тобто дуже заважали. При цьому ніхто і не подумав їх вбити, для того, щоб з’їсти, як це зробили росіяни навіть з рідкими тваринами. В перший день ми змогли забрати лише одного віслюка, бо почався обстріл. Дорогу до безпечного місця він переніс спокійно. Але потім всю ніч кричав, "плакав", кликав своїх товаришів – для нього це стала одна зграя, вони дуже сумували один за одним.

Віталій додає, що решту тварин вони вивезли наступного дня – всі вони зараз перебувають у Дніпрі, в безпеці та під наглядом, де і лишатимуться надалі.

- Ми не хочемо віддавати тварин притулкам чи ще комусь, хочемо лишити місту, – ділиться планами волонтер. – Є територія, яку ми плануємо облаштувати, розмістити там врятованих з Ямполя мешканців зоопарку і дати можливість навідувати їх людям. Бо всі тварини дуже контактні – вони цілуються, кладуть голову на руки…