3 липня 2022 — 100 днів з моменту початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну. Видання "Телеграф" закликає світ допомогти зупинити Кремль — санкціями, озброєнням для ЗСУ, будь-якою іншою допомогою Україні
Жахливим контрастом цієї війни є той факт, що російська влада відправляє на забій маргіналів із соціально неблагополучних верств населення, тоді як за Україну вмирають найкращі її сини — професійні військові, письменники, поети, журналісти, спортсмени. У цій частині ми розповімо про деяких із тих, хто віддав життя за Україну.
Сергій Скальд
Справжній патріот, військовий та письменник. З Майдану у Києві одразу ж вирушив в АТО. Брав участь у боях в Авдіївці та розвідувальних операцій Добровольчого українського корпусу "Правий сектор". Скальд був поетом, а в Маріуполі служив у складі полку "Азов". Загинув у віці 43 років.
Артем Прийменко
15-річний Артем Прийменко був багаторазовим чемпіоном України з боротьби самбо, брав участь у чемпіонаті світу. Загинув під час авіаударів російської армії у житлових районах у Сумах. Разом із юним чемпіоном на той світ пішли батько, мама, бабуся та двоє молодших братів.
Сергій Кубрушко
35-річний мешканець Ірпеня встиг вивезти звідти свою дружину, проте повертався до захоплених селищ та міст, щоб доставити місцевим жителям продукти та все необхідне. Разом із тестем Андрієм Шостаком не лише возили провізію, а й евакуювали цивільних із зони бойових дій.
23 березня Сергій Кубрушко віз разом із тестем гуманітарну допомогу у підконтрольний на той момент росіянам Мотижин, проте вони потрапили до рук російських окупантів. Чоловіки опинилися в полоні й зазнали тортур. У братській могилі, яку відкопали неподалік розстріляного автомобіля Сергія Кубрушка, знайшли його тіло зі зв’язаними руками. Чоловіка вбили з автомата.
Каріна Єршова
На початку березня у Бучі зникла 23-річна Каріна, яка перестала виходити на зв’язок із батьками. Як виявилося, дівчину окупанти схопили на вулиці, а потім катували та ґвалтували. Звірства, які довелося терпіти дівчині, неможливо навіть описати — більшість нігтів на її пальцях були відсутні. Після всіх знущань росіяни вистрелили їй в потилицю та скинули в братську могилу біля церкви. Там же після визволення села ексгумували понад 400 тіл безневинних мирних жителів.
Тарас Бобанич
33-річного керівника Львівського обласного осередку партії "Правий сектор" Тараса Бобанича знали під позивним "Хаммером". 23 квітня він загинув у боях на Ізюмському напрямку. Його дуже поважали у колі націоналістів. Брав участь у Революції Гідності, у липні 2014 став командиром другого запасного батальйону ДУК ПС, який згодом переформували в другу резервну сотню ДУК ПС.
Восени 2015 року Бобанич був одним із координаторів акції "Громадянська блокада Криму". Брав участь у боях на Донбасі.
Ілля Навальний
Під час окупації Бучі російські військові розстріляли місцевого жителя Іллю Навального – однофамільця російського опозиціонера Олексія Навального. Сусіди вбитого кажуть, що той просто вийшов надвір викурити цигарку, проте потім почули постріли. На час смерті чоловікові було 60 років.
Олександр Белінський, Денис Демидов та Данило Бондар
18-річний хлопець Олександр Белінський мав отримувати освіту, подорожувати, заводити сім’ю, однак загинув унаслідок ракетного удару по селищу Красносілка на Одещині. Того фатального дня загинули ще двоє його товаришів по службі — 19-річний Денис Демидов та 20-річний Данило Бондар.
Віталій Дерех
У боях біля Попасної віддав своє життя відомий тернопільський журналіст Віталій Дерех. Його позиції росіяни накрили авіаударом.
"Віталій був талановитим журналістом, надзвичайно креативним, іноді навіть епатажним, інтелектуал та завжди дотепний, мав почуття гумору від Бога. Справжній авантюрист у доброму розумінні цього слова. Не боявся небезпеки та смерті", – написав про загиблого політолог та історик Андрій Ковальов.
У 100-й день з дня повномасштабного вторгнення Росії "Телеграф" вирішив продемонструвати, якою ціною вдається стримувати агресію Кремля. Більше історій знайдете тут.