На Заході озвучили сценарій розвалу Росії: як і коли це може статися?

В американському звіті йдеться про те, що ймовірність сценарію розвалу Росії лише зростає з часом.

Провідний американський аналітичний центр Atlantic Council опублікував новий звіт під назвою "П’ять сценаріїв майбутнього Росії", де один із викладених варіантів — це розвал Російської Федерації. Результатом цього може стати хаос по всій країні, що перетвориться на суміш анархії, територіального розколу та насильства. Автором матеріалу виступає журналіст та письменник Кейсі Мішель."Телеграф" публікує головне зі звіту.

"З огляду на 2023 рік, сценарій може здатися химерним, майже фантастичним. Але це сценарій, який зруйнував Росію наприкінці 1910-х і на початку 1920-х років. Це ситуація, яка зруйнувала Радянський Союз наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років. І враховуючи те, що зробили Путін і його союзники — від невдач в Україні до економічного занепаду, нападів на меншини, а в деяких випадках і терору, до традиційної відмови визнати, що Росія коли-небудь вчиняла будь-які колоніальні злочини — майже не лишає причин думати, що такий сценарій не може знову виникнути в Росії, розв’язавши божевільний розкол і кровопролиття по всій імперії", — йдеться у матеріалі.

Чечня, Татарстан та Якутія як стартові точки

Серед умов, за яких такий варіант можливий, називаються різні події в Чечні, Татарстані та Якутії. До прикладу, у разі смерті Рамзана Кадирова боротьба за владу в Чеченській Республіці може перерости у третю чеченську війну. Різного роду протистояння можуть мати місце і в Республіках Татарстан та Саха.

"Можливо, у Татарстані ветеранські комітети й місцеві студенти зберуться, щоб протестувати як проти вербування Москвою татарської піхоти, так і проти придушення татарської ідентичності, і Кремль через невдало обрану стратегію відкриє вогонь по протестувальниках, тим самим спричинивши ширший антиколоніальний рух у Татарстані. Або, можливо, у Саха безробітні чоловіки влаштують штурм і встановлять контроль над російською вуглеводневою інфраструктурою, вимагаючи повернення коштів їхній колонізованій нації та вимагаючи суверенітету, на який вони погодилися на початку 1990-х років", — описується у звіті.

Свого часу цим трьом колоніям обіцяли незалежність на певних умовах. Чечня є найвідомішим прикладом, коли в результаті росіяни вдалися до нищення чеченської нації. У 1992 році жителі Татарстану однозначно проголосували за повний суверенітет, поставивши його на рівні зі статусом Російської Федерації. А керівництву Республіки Саха в переговорах з Москвою в 1990-х роках було обіцяно все: від контролю над місцевими доходами до можливості сформувати армію.

Надалі усі три, а разом із ними Башкортостан, Дагестан та Бурятія, спостерігали за крахом всіх зусиль щодо встановлення суверенітету.

"Враховуючи такі речі, як марш Пригожина та манія Путіна, що зростає, доволі легко уявити, як насувається крах влади в Москві, коли цілий ряд сил намагатиметься захопити владу", — йдеться у звіті. Це може набути форми російської громадянської війни зразка 1918 року, під час якої відбувалися путч за путчем, що дестабілізували ситуацію. Антиросійські настрої можуть виникнути в колонізованих республіках, поширюючись на Тиву, Калмикію та Карелію.

Захід має подбати про ядерний арсенал

Головна проблема такого сценарію полягає в безпеці ядерного арсеналу Росії. Зазначається, що Захід має бути готовим до такого та попередньо добре ознайомитися з особливостями колонізованих націй. Це включає налагодження зв’язків з регіональними елітами, а також регіональними опозиційними рухами, які можуть стати "спадкоємцями" ядерного арсеналу.

"Побудова таких зв’язків і мереж може допомогти пом’якшити наслідки вакууму влади в Москві — і допомогти Заходу не тільки запобігти погіршенню ядерної безпеки, але й створити постпутінське, і, можливо, навіть постросійське майбутнє таких держав. Необхідно серйозно розглянути потенціал для швидкого визнання таких територій, як Чечня, Татарстан, Саха та інших, якщо такі державні утворення демонструють чіткі ознаки демократії та бажання допомагати у забезпеченні ядерної безпеки", — підкреслюється в матеріалі.

Якщо Росія розвалиться, Захід повинен зосередитися на створенні ряду багатонаціональних коаліцій. До прикладу, на турецьких і грузинських партнерів можна спиратися під час дискусій щодо Північного Кавказу; на Україну та Польщу (і потенційно Білорусь після Олександра Лукашенка) — щодо європейської частини країни; якщо не вийде діалогу з Китаєм, на Казахстан і Монголію — у розмовах щодо Сибіру тощо.

"Західна політика повинна уникати однієї загальної стратегії: збереження Російської Федерації такою, якою вона є зараз, за будь-яку ціну", — вважає експерт. До того ж, Захід точно не повинен утримуватися від підтримки України через надмірні побоювання нестабільності в РФ.

Наостанок Кейсі Мішель наголошує: імовірність сценарію розвалу Росії з часом лише зростає.

"Жодній європейській імперській державі не вдалося зберегти свої імперії назавжди; чому в Росії буде інакше? Також така трансформація не обов’язково повинна тривати роками. Як було в 1917-18 роках або в 1991 році, такі тектонічні зрушення можуть відбутися в мить ока, — пише він. — Чим швидше Захід почне аналізувати й готуватися до такого потенційного розколу та дестабілізації (навіть якщо цього ніколи не станеться), тим краще буде нам і майбутнім поколінням".

Нагадаємо, раніше в інтерв'ю "Телеграфу" кандидат історичних наук, нардеп від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович висловив думку, що ХХІ століття взагалі не передбачає існування таких імперій, якою є Росія. За його словами, саме розвал РФ – це єдиний гарант безпеки України.