Голота з глибинки, для яких 100$ - найбільший подарунок: військовий описав портрет російського окупанта

Читать на русском
Автор
9757
Вигляд російських військових, які здалися у полон
Вигляд російських військових, які здалися у полон. Фото t.me/SBUkr

Цим пояснюється тотальне бажання окупантів мародерити в українських містах

У багатьох російських окупантів, яких відправили воювати з Україною, стається шок від наявності асфальту на дорогах, поштових відділень та навіть ліхтарів в українських селах. Все тому, що більшість з них — родом з російських глибинок, де блага цивілізації бачили лише по телевізору.

Таку думку в інтерв’ю "Телеграфу" озвучив речник Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Михайло Макарук, який зараз у лавах ЗСУ захищає країну.

Надійне джерело новин про війну – підпишись на наш Telegram

За словами експерта, українці для росіян — це інший цивілізаційний рівень — і в плані статку, і в моральному плані.

"Якщо ми тут Homo sapiens (людина розумна — ред.), то вони членистоногі, що застрягли на якомусь своєму етапі еволюції", — зазначив Макарук.

Якщо не брати до уваги професійних російських військовослужбовців — так звану "еліту"ворожої армії, яку ЗСУ знищили у величезній кількості, то про окупантів можна сказати так — це біднота, голота з російських околиць.

"Типовий портрет окупанта – мешканець села без газу, з туалетом на вулиці та статком нижчим за середній. 100 доларів це "гарматне м’ясо" бачить як найкрутіший подарунок за все життя. Ці "воїни" ходять в обносках, намагаються винести все, що бачать, не розуміючи як доставити намародорене до своєї халупи. Куди далеко не факт, що повернуться. Тому що "утихомирюємо" ми цей зброд пачками", — резюмував речник InformNapalm.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що багато "мирних росіян" підбивають своїх солдатів красти в українців всього і побільше. В українських містах російські мародери крали практично все, що "погано лежало" — коштовності, техніку, одяг, килими тощо. Все, що мародерам вдалося потягти із собою, вони переправляли з Білорусі поштою додому або ж збували безпосередньо самим білорусам на місцевих базарах.