Китайський фактор у російсько-українській війні: чого очікувати – і чому

За будь-якого кінця війни росії проти України КНР отримує свої бонуси

Китайська Народна Республіка (КНР) займає досить стриману позицію щодо відкритого російського вторгнення в Україну.

Глава китайського МЗС Вана І висловлюється на кшталт "потрібні переговори, територіальна цілісність – святе, та й Росію треба зрозуміти".

При цьому найбільші банки Китаю призупинили угоди з російськими сировинними експортерами, не бажаючи стати жертвою санкцій Заходу.

Експерти проаналізували для "Телеграфа" китайський фактор у російсько-українському конфлікті.

Китай економічно поглинатиме росію

Директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда вважає, що логіку дій Пекіна слід оцінювати у глобальному контексті. І брати до уваги те, що головне завдання Китаю зараз – стати провідною економічною державою світу.

"Те, що відбувається зараз навколо росії, може дозволити Китаю отримати її дешеві енергоресурси. Тим більше після того, як США вирішили більше не купувати російські нафту і газ, а Європа – максимально скоротити такі закупівлі. Китай зараз шукатиме можливість, щоб підтримати сильнішого. І навряд чи це росія. А те, що відбувається з російською економікою, створює для КНР спокусу поглинути росію економічно — якнайактивніше і швидко", — пояснює експерт.

Отже, продовжує він, Китай об’єктивно зацікавлений у потрясіннях усередині росії – і не дуже зацікавлений у потрясіннях у США та на Заході в цілому.

"Тому я думаю, що Китай буде прагнути, зберігаючи відносний нейтралітет щодо дій росії в Україні, не прогаяти шанс втілити в життя власні інтереси", — резюмує Євген Магда.

Виконавчий директор у Центрі прикладних політичних досліджень "Пента", політичний експерт Олександр Леонов згоден з тим, що Китай шукатиме вигоду з ситуації.

"Причому за будь-якого результату КНР отримує свої бонуси. Так, у разі успіху російського бліцкригу (вже проваленого) Пекін фактично отримав би карт-бланш для вторгнення на Тайвань. Зараз же – на тлі санкцій та ослаблення росії – Китай отримує шанс для того, щоб російська економіка потрапила в тотальну залежність від КНР. Щоправда, американські санкції можуть дістати і Китай. І це створює поле для торгу Китаю та США за рахунок інтересів росії", – каже Олександр Леонов.

Китай випустив уперед росію – промацати Захід "на слабо"

Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук зазначає, що хоч формально КНР дотримується нейтралітету, відбувшись загальними дипломатичними фразами щодо необхідності врегулювання конфлікту на підставі дипломатії та компромісів, однак тяжіє до підтримки росії. Хоч і не прямої, а завуальованої.

"Загалом, китайці займають вичікувальну позицію. Дивляться, як ситуація буде розвиватися далі. І, звичайно, вони будуть намагатися отримати максимум вигоди для себе, — упевнений експерт. — З одного боку, не різко заперечуватимуть проти західних санкцій проти росії (що не скасовує якусь критику за "односторонні санкції", яка вже звучить), будуть приєднуватися до санкцій у банківській сфері, щоб самим не опинитися під ударом. З іншого боку – сподіватимуться, що в умовах ембарго з боку Заходу, до чого все йде, російські нафта і газ надходитимуть до Китаю за досить вигідною ціною".

Петро Олещук не виключає, що керівництво КНР думало зайнятися "поверненням" Тайваню, якби російська агресія проти України мала успіх. Тієї маленької переможної війни, яку, схоже, путін обіцяв Сі Цзіньпіню, побувавши на початку лютого на відкритті Олімпіади в Пекіні.

"Але українці поламали плани агресора, — підкреслює експерт. — Бліцкрига не вийшло. І те, що росія не досягла успіху в Україні, можливо, стримає Китай від атаки на Тайвань. І це ще один стимул для США, які опікуються Тайванем, не дати росії досягти її цілей в Україні, тим більше, що вторгнення росії в нашу країну нехай не прямо, а опосередковано, було пов’язане з досить пасивною американською міжнародною політикою, в тому ж Афганістані, який військовослужбовці США залишили в серпні 2021-го.

Кремль міг це сприйняти як слабкість і вирішити, що вони тепер мають карт-бланш на будь-які дії на території Євразії. Можливо, Китай також мав такі міркування. Але, як бачимо, не поспішав їх реалізовувати. Фактично Китай випустив уперед росію – промацати Захід "на слабо". На території України. У результаті саме росія тепер збирає всі шишки – і від українців, і від колективного Заходу. А мудрий Китай спостерігає за розвитком подій і робить для себе висновки".

Політолог не поділяє припущень деяких експертів, ніби КНР спробує "відкусити" у росії Далекий Схід як "споконвічну китайську територію".

"Нині Пекін швидше зацікавлений у посиленні впливу на всю росію, що куди важливіше, ніж отримати під свій контроль окремі території", — пояснює Петро Олещук.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що напередодні вторгнення росії в Україну позиція Пекіна була більш проросійською, ніж прозахідною.

При цьому від КНР завжди звучали заклики до росії поважати територіальну цілісність кожної держави.

Зазначимо, що міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі в Китаї пообіцяли підтримати Україну в її прагненні якнайшвидше завершити війну через переговори.