Життя в окупації. Балаклія: "приєднання" до Білгородської області, викрадення людей і товари з ОРЛО

Читать на русском
Автор
26205
Балаклія тимчасово не під контролем України
Балаклія тимчасово не під контролем України. Фото Колаж "Телеграфу"

На умовах анонімності місцева мешканка розповіла "Телеграфу", як живеться Балаклії в Харківській області під гнітом окупації

Місто Балаклія на Харківщині під окупацією вже три місяці. Російські загарбники наводять там свої порядки, проводять "зачистки" й призначають "нову владу". А нещодавно окупанти приголомшили заявою: Балаклію "приєднують" до Білгородської області рф. Місцеві, м’яко кажучи, ошелешені та не знають, чого чекати далі.

"Телеграфу" вдалося поспілкуватися з мешканкою Балаклії та дізнатися про обстановку в місті. З метою безпеки ми не вказуємо її ім’я. Що зараз відбувається в окупованій Балаклії, як поводяться російські загарбники і чого чекає від української влади населення – читайте у нашому матеріалі.

Надійне джерело новин про війну – підпишись на наш Telegram

Населення міста Балаклія, за даними відкритих джерел, до війни становило близько 27 тисяч жителів. В інтерв’ю "Слобідському краю" голова Ізюмської РВА Степан Масельський повідомив, що зараз там залишається щонайменше 10-15 тисяч мешканців.

Балаклія Харківської області на карті
Балаклія. Мапа

"Приєднання" до Білгородської області й псевдомер

Як розповідає місцева жителька, заява окупантів про те, що нібито Балаклія тепер – частина Білгородської області, викликала жах.

"Були збори, на які могли прийти всі охочі. І вони були, оскільки людям треба знати, як взагалі далі жити. На тих зборах було оголошено, що тепер Балаклія — це Білгородська область, Куп’янський район. Люди шоковані та не знають, як поводитися зараз. Ніхто не думав, що до такого дійде: до введення в ужиток рублів, російського керівництва", — розповідає дівчина.

Так, гаулейтером Балаклії призначили декого на прізвище Шевченко (обраний жителями раніше мер міста Іван Столбовий здався окупантам, а потім виїхав до рф). Як пишуть у місцевих пабликах, ймовірно, мова про росіянина Юрія Шевченка, у росЗМІ він фігурує як "координатор спеціальної гуманітарної операції "Мир Харкову". Місцевих запрошують на прийом до "мера", але обговорити він готовий лише проблеми міста. Воєнними питаннями, у тому числі з приводу полонених, він не займається, як додає наша співрозмовниця. Також з’явилася інформація, що через Шевченка є можливість отримати перепустку для виїзду з Балаклії. З 8 травня Балаклія повністю закрита на в’їзд/виїзд у бік Харкова.Проїхати можна в Куп’янськ, а далі — в рф.

"Масштабної планової евакуації влада не проводила, "зелених коридорів" з початку війни не було. Хто міг, виїжджав самотужки, шукав волонтерів і перевізників", — додає мешканка Балаклії.

Зруйнований у війну будинок у Балаклії
Постраждалий будинок у Балаклії

Тим часом росіяни в Балаклії переконують місцевих, мовляв, українська влада їх покинула, а росія – врятувала, і ось тепер усі заживуть.

"Окупанти розповідають про те, що скоро все буде добре: "Ви будете частиною росії, ми наведемо в місті порядок, і все буде нормально тут, не переживайте". Говорять, мовляв, українська влада вас покинула, Україні ви не потрібні, Україна не привозить вам гуманітарку… Хоча насправді, росіяни просто не давали проїзд жодним гуманітарним вантажам. У перші два тижні пропускали, потім – ні. Стали пропадати волонтери, люди почали боятися їздити. Коли у Балаклії відключали світло на тривалий період часу, то окупанти говорили, що нібито це українська сторона перекрила електрику", — розповіла дівчина.

Крім того, на зборах із місцевими загарбниками заговорили про поновлення роботи більшості підприємств. Так, місцевим, зокрема представникам комунальних підприємств, окупанти кажуть: "Треба виходити на роботу, працювати заради міста". Йдеться про те, що балаклійцям треба буде "переоформлятися". За словами дівчини, багато жителів відмовляються, боячись за своє життя або побоюючись відповідальності за колабораціонізм. Водночас, зазначає дівчина, мешканцям доводиться складно, дехто доведений до відчаю і в надії заробити на хліб може повернутися до роботи.

"Людям дуже потрібні гроші, тож без роботи сидіти не варіант. У той же час, бояться, що їх покарають за колабораціонізм. Хоча багато хто просто хоче вижити, і тому може вийти на роботу, а не тому, що колаборанти", — каже наша співрозмовниця.

Викрадення людей і мародерство

Місцева мешканка розповідає, що від початку окупації постійно з’являються повідомлення про викрадення людей військовими рф. Десятки балаклійців не виходять на зв’язок із близькими понад два місяці.

"За цей час викрали дуже багато людей. Здебільшого, це хлопці, чоловіки, волонтери. Деяких шукають з початку квітня. Думаю, це десятки людей, яких не можуть знайти вже більше двох місяців. Зараз поменшало повідомлень про викрадення людей або взяття в полон, але все одно пропадають", — поділилася з нами мешканка Балаклії.

Балаклія до та після війни
Балаклія до та після вторгнення

Як і в більшості населених пунктів, що потрапили під окупацію, російські загарбники проводять "зачистки" та навідуються до родин українських військових. Шукають військових, приходять у будинки до їхніх батьків. Адреси перевіряють точково, ймовірно, маючи всю інформацію, оскільки, за словами дівчини, окупанти зайняли будівлі і військкомату, і поліції.

По всій Балаклії зс рф розмістили близько 5 блокпостів. Спочатку окупації огляд місцевих включав перевірку документів і багажника. Зараз же стали ретельно дивитися й інші речі.

"Переривають речі, на деяких блокпостах оглядають на наявність татуювань, дуже вдивляються у військові квитки чоловіків. Відбирали, перевіряли телефони, забирали сім-карти на блокпостах. Знаю історію, коли людина просто їхала, а в неї забрали ліки, взуття, речі", — розповіла дівчина.

Наразі аптеки в Балаклії, за словами місцевої мешканки, не працюють. Є кілька функціонуючих магазинів і ринок, де торгівля йде неактивно.

"Місцеві, хто ріже м’ясо, приїжджають на ринок. Але таких торговців небагато. Здебільшого люди їздять у Куп’янськ чи Луганську область і привозять звідти товари. До речі, на багатьох товарах написано "зроблено в лнр". Ціни поки що в гривнях, але дорого ", — розповіла наша співрозмовниця.

Ціни в Балаклії
Ціни в Балаклії. Фото із соцмереж
Ціни в Балаклії
Скільки коштують зараз продукти у Балаклії. Фото із соцмереж
Ціни в Балаклії
Багато товарів завозять із окупованої Луганщини. Фото із соцмереж
Ціни в Балаклії
В наявності — крупи і цукор. Фото із соцмереж

За її словами, з готівкою справи погані. Всі банкомати спустошили ще у перші два тижні. Хтось переводить у готівку кошти через знайомих під суттєвий відсоток (20-30%).

Мобільні оператори в місті працюють з перебоями: зв’язок можна "зловити" лише у певних місцях. Інтернет-провайдери – на місці, намагаються оперативно усувати неполадки.

"Часто пропадає електрика, разом із нею і зв’язок. За словами росіян, у місто вже почала надходити російська електроенергія. Наскільки це правда – я сказати не можу", — додала дівчина.

Кабельне телебачення у місті не працює. За словами місцевих, нібито росіяни вивезли обладнання з відповідного підприємства.

У перші дні захоплення міста було багато випадків мародерства, розповідає мешканка Балаклії. Окупанти зламували магазини, обкрадали квартири та заселялися до чужих будинків.

"Зараз про мародерство менше чути. Мабуть, усе вже винесли", — додала мешканка.

Балаклія – це Україна!

Місцева мешканка з жалем розповідає, що люди у Балаклії вже зневірилися, постійно відчувають страх за своє життя і дуже втомилися від невідомості. Багато хто не вірить у те, що Україна звільнить місто, а росіяни вийдуть.

"Пропаганда, ті ж самі слова окупантів, діють. Люди починають думати, що їх усі кинули, не допомагають, не возять гуманітарку, не дають "зелений коридор"... Хоча зрозуміло, що в цьому винні окупанти, які не дають виїзду, не пропускають волонтерів. Про Балаклію говорять у новинах, тільки коли там відбуваються обстріли. А люди хочуть відчувати від української влади підтримку. "Ми вас не кинули, ми з вами, не переживайте!": такі банальні слова дуже потрібні місцевому населенню, тим людям, у яких немає сил", — підсумувала наша співрозмовниця.

Нагадаємо, частина Харківської області тимчасово лишається під окупацією, але від обласного центру українські захисники продовжують відганяти окупантів. Тоді як росія продовжує обстрілювати Харків: під час одного з ударів ворога в Харкові загинув 5-місячний малюк і його тато.

Поки що не під контролем України й низка населених пунктів на півдні країни. Більше того, окупанти відмовляються виносити питання деокупації Херсонської та частини Запорізької області на черговий раунд переговорів між росією та Україною.