Повітряна війна в Україні: аналітик назвав три успіхи та проблеми ЗСУ

З початку грудня росіяни після тривалої перерви організували вже кілька масованих ракетних атак на Україну. Перша сталася в ніч проти 8 грудня, після чого з’явилися припущення, що РФ перейшла до цілеспрямованих повітряних ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України. А в ніч проти 13 грудня десятком ракет ворог намагався пробити оборону Києва. І практично щодня супротивник атакує за допомогою безпілотників. І на фронті, і в тилу.

Про успіхи та проблеми України у повітряній війні " Телеграфу " розповів аналітик, спеціаліст з ракетного озброєння та екс-співробітник КБ "Південне" Олександр Кочетков.

У нас з’явилася дивовижна ППО

"В Україні фактично створено одну з найсильніших у світі протиповітряних/протиракетних оборон. Вона дивним чином поєднує в собі як старі зразки радянської техніки (досить непоганої свого часу), так і новітні натовські зразки, включаючи 2023 рік випуску. Київ взагалі претендує на звання (в трійку точно входить) найбільш захищеного з повітря міста", – розповідає Олександр Кочетков.

За його словами, нам вдається збивати всі типи існуючих ракет і безпілотників. Про ворожі літаки не йдеться, уточнює він, оскільки ті не ризикують наближатися не те що до Києва, а навіть перетинати лінію фронту. Підлітають на 50-70 км до неї, скидають керовані авіаційні бомби (УАБ) або випускають ракети і повертають назад.

"Ми нічого не можемо зробити проти використання ворогом цих УАБ, оснащених крильцями. Росіяни скидають їх приблизно за 70 км від імовірної цілі. Не перетинаючи лінію фронту і не потрапляючи в зону дії нашої ППО. Практично безкарно. І ці бомби вагою від півтора до трьох тонн завдають жахливих руйнувань — як мирній інфраструктурі, так і фронтовим позиціям. Для цього нам потрібні сучасні літаки, оснащені сучасними ж ракетами з дальністю від 100 км і вище", — пояснює експерт.

За результатами роботи ППО ми періодично перевершуємо цифри, які вказує виробник, наголошує Олександр Кочетков.

Жоден виробник, пояснює він, не дає надійності вище 85% збиття всіх цілей. Причому це в полігонних умовах, коли нема реальної загрози, як у нашому випадку.

"У нас же показник збивання періодично зашкалює за 90%. Тобто ми вичавлюємо з натовської техніки навіть більше, аніж передбачали її розробники", — зазначає аналітик.

До безперечного успіху, на його думку, можна віднести те, що пішов рух за програмою FrankenSAM – інтеграція пускових установок, радіолокаційних систем радянського зразка під західні ракети. Не найновіші, але відповідні для використання нашими системами.

"Ще один успіх — отримання Україною новітніх засобів, як та ж Skynex (35-мм зенітна самохідна комп’ютеризована установка, розроблена і вироблена німецькою компанією Rheinmetall) для боротьби з безпілотниками. Це унікальна система. Вона не обов’язково вражає ціль шляхом влучення. Достатньо, щоб її снаряд пролетів поруч — і він автоматично вибухає, знищуючи ціль", — розповідає Олександр Кочетков.

До проблем він відносить те, що наша ППО/ПРО базується на радянській або західній техніці.

"А як же свої, українські? За майже два роки повномасштабної війни та майже десять років з початку гібридної ми нічого не зробили. Були якісь розробки, проекти. Але жодних практичних кроків. Ми орієнтуємось на західні зразки. А їх нам давати і не хочуть", – констатує експерт.

Про літаки та дрони

Щодо бойових літаків – шансів виробляти їх у нас не було і нема, зазначає Олександр Кочетков.

"Коли в українському небі з’являться західні винищувачі – незрозуміло. Розмов багато, анонсів теж. Не більше. Утім, навіть ті кількості, які заявляються (десятки, а не сотні), принципово ситуацію на фронті не змінять. Але посилять ППО/ПРО. Адже ті ж американські F-16 або шведські Gripen здатні перехоплювати всі типи крилатих ракет, у тому числі Х-22, яку дуже важко збивати наземними комплексами.

Але вона легко перехоплюється із допомогою літаків. За нею тягнеться колосальний шлейф розжарених газів. І будь-яка теплова головка вільно засікає це. А західні винищувачі-перехоплювачі здатні рухатися миттєво. І зможуть ефективно перехоплювати ці крилаті ракети", – розповідає аналітик.

У ситуації з дронами, знову ж таки, багато анонсів, зазначає Олександр Кочетков. Ми нібито запускаємо щось у серійне виробництво тощо. Але з масовістю поки проблеми.

"У нас, дійсно, чимало непоганих розробок. Як дронів ближнього радіусу дії, так і далекого (1000 і більше кілометрів, дрони літакового типу). Але, на жаль, надзвичайно погано з уніфікацією та серійним випуском. Наші керівники оборонного відомства з гордістю заявляють, що у нас 200 фірм працюють над виробництвом безпілотників.

Але, по-перше, це забагато. А по-друге, ці дві сотні фірм працюють не над 200 типами безпілотників, а на 20 типами схожих між собою. Це розпорошує зусилля. Тоді як стандартизація дозволяє налагодити випуск великої серії", – наголошує експерт.

А події на фронті демонструють, наскільки важливою є масовість.

"На жаль, за масовістю дронів росіяни почали нас перевершувати. У тому числі у FPV (дрони з камерою), включаючи моделі з тепловізорами для нічного використання. Ми цю тему запустили! Ворог її, на жаль, перехопив — і випускає тепер більше, аніж Україна. Набагато більше", – вважає Олександр Кочетков.

Україна, на думку експерта, починає програвати війну дронів. Хоча у РФ типів безпілотних апаратів значно менше, але вона випускає їх серійно, в три зміни.

"Загалом можна сказати, що у нас покращився захист неба із допомогою західних зразків техніки. Але значно менше у нас успіхів у повітряних атаках на противника. Анонсів багато, але масовості явно бракує", – резюмує Олександр Кочетков.