Осінь-2023 та російсько-українська війна – чого чекаємо та чому: аналіз від ексглави МЗС України

Читать на русском
Автор
2616
Володимир Огризко
Володимир Огризко. Фото facebook.com/ogrysko/

Потрібно максимально сконцентруватися на допомозі ЗСУ, що стане головною рушійною силою позитивних змін у всьому світі

Україна входить в осінь, яка, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, буде важкою для нас у дипломатичному сенсі. Він припускає, що Київ схилятимуть до переговорів з москвою. Причому на умовах, які навряд чи мають щось спільне зі справедливим миром.

Та й майбутній візит Реджепа Ердогана в рф викликає більше питань, ніж відповідей. Адже особливістю миротворчих поривів лідера Туреччини є заяви у стилі "треба припиняти стріляти та починати домовлятися".

Про те, якою може бути осінь-2023 для України, "Телеграфу" розповів колишній глава Міністерства закордонних справ нашої країни Володимир Огризко.

– Прогнозування під час динамічної мінливої ситуації на фронті російсько-української війни та на зовнішньополітичній арені – справа ризикована. Але ми можемо говорити про певні тенденції, — вважає дипломат.

А тенденції для України, на його думку, вимальовуються дедалі позитивнішими. Про це говорять і ухвалені в серпні рішення про передачу нам винищувачів натовського зразка, і те, як ми частіше починаємо діставати вглиб території противника дронами та ракетами, і те, що, на відміну від низки скептичних статей у західних медіа, глава НАТО високо оцінив темпи контрнаступу ЗСУ.

Все це, упевнений дипломат, знайде своє продовження восени, посилюючи позиції України.

- Якщо говорити про ймовірну мобілізацію, яку можуть оголосити в рф після "виборів" (у лапках тому, що чесні вибори в росії — це нонсенс) 10 вересня, в Єдиний день голосування, навряд чи це дасть кремлю, крім чергової хвилі невдоволення, втечі з країни, підпалів військкоматів. Якщо міністр оборони рф шойгу їздить до Північної Кореї і випрошує боєприпаси, якщо т. зв. міністр закордонних справ лавров їздить Африкою і намагається зібрати там всю зброю, яку туди колись постачав СРСР, а потім і рф, – додаткові 300-400 тисяч осіб не особливо допоможуть країні-агресорці. Допустимо, їх кинуть із гвинтівками часів Другої, а то й Першої світової війни – на передову. Але їх там швидко перетворять на фарш, – пояснює експерт.

За словами Володимира Огризка, можна світ лякати ядерним апокаліпсисом, чим періодично займається божевільний експрезидент рф медведєв. Можна говорити про нову мобілізацію на 500 тисяч чи мільйон людей, про те, що "все йде за планом". Але це має мати якесь продовження. Доказ.

- Якщо цього немає, то це просто блеф. І на Заході, здається, це вже зрозуміли. А тому реагують на такі загрози більш-менш спокійно, – наголошує ексглава МЗС.

Щодо того, що Туреччина, попри членство в НАТО, веде подвійну гру, – це не новина, вважає він.

– Ердоган є втіленням єзуїтської східної політики. Він обійматиметься з усіма сторонами конфлікту, аби самому мати вигоду. Це продовження лінії, яку він обрав спочатку: спілкування з Україною та росією з претензією на роль миротворця. З отриманням того, що потрібне саме йому. Нам Туреччина продає "Байрактари", з рф — активно торгує, приймає її туристів. Розповідає, що вона – за мир, допомагаючи при цьому триматися економіці країни-агресорки, – наголошує Володимир Огризко.

На думку дипломата, пошуки шляхів миру в Україні у вересні обговорюватимуть на різних майданчиках – Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, саміті "Великої двадцятки" в Індії. Але всі розмови, акцентує він, так чи інакше, базуватимуться на тому, що відбудеться на полях битв російсько-української війни.

– Перемога України дозволить світові кардинально змінитись на краще. Зміниться сама росія (ставши менш агресивною, понісши покарання за свої діяння), і з цим – і світовий розклад сил. "Заморожування" ситуації автоматично заморожує всі здорові процеси, які могли б відбуватися після перемоги України, – зазначає Володимир Огризко. – Тож слід максимально сконцентруватися на допомозі української армії, що стане головною рушійною силою позитивних змін не лише в Україні та на пострадянському просторі, а й глобально – в усьому світі.