В росії далі "хитатимуть" режим путіна: Бачо Корчілава про наслідки заколоту пригожина

В росії продовжують відходити після збройного заколоту євгенія пригожина. Всупереч запевненням президента володимира путіна про єдність влади та зростання підтримки диктатора до 90%, в рф, схоже, стартували незворотні та руйнівні процеси.

Грузинський політичний діяч та журналіст Бачо Корчілава спрогнозував "Телеграфу", як далі можуть розвиватися події в росії, що буде з пригожиним і як у Тбілісі відреагували на бунт проти путіна.

Про пригожина та інші "шатуни" в росії

— На вашу думку, що далі відбуватиметься в рф після бунту пригожина?

— Відбулася перша тріщина в тому світі, який він (путін. — Авт.) сам собі уявляє. Головне, що було завдано першого дрібного порізу, а далі в росії відбуватимуться інші певні події в цьому ключі.

Тепер режим ослаб і всі це розуміють. Людей, які хочуть прийти до влади, в росії чимало. Вони всіляко "хитатимуть" цей режим.

— Що може означати ймовірний візит пригожина до санкт-петербурга та москви після заколоту?

— Я гадаю, що він урегулює свої справи. Не думаю, що пригожин повністю піде з [політичного] життя. Швидше за все, у столиці росії він врегулював якісь фінансові питання. Якщо ПВК "Вагнер" насправді повністю переходить до Білорусі, то потрібні кошти, і це вимагало перебування пригожина на місці. Він така людина, що мало кому довіряє, як собі самому.

— Як грузинське суспільство відреагувало на путч у росії?

— Чекало з великою надією [повалення путіна], як і в Україні.

Про грузинів, що воюють за Україну

— Як у Грузії сприймають бійців "Грузинського легіону", які воюють в Україні у складі ЗСУ проти росії? Яке до них ставлення з боку суспільства?

— По-перше, ставляться добре.

По-друге, нагадаю, що грузини не лише у "Грузинському легіоні" воюють. Взагалі грузинів багато в Україні воюють. Тіло будь-якого загиблого, яке доставляють до Грузії, зустрічають та ховають із шаною.

Для грузинів, напевно, на всьому пострадянському просторі найбільше зрозуміло, що означає війна з росією. Я не знаю більше жодного суспільства, яке настільки тонко може відчути всі ці речі, як грузинське.

— Розкажіть про бійців, які воюють в Україні проти рф?

— Більшість із них раніше проходили службу у Збройних силах Грузії. Вони та інші колишні солдати звільнялися вже після початку російсько-української війни. Більшість із цих хлопців мають багатий бойовий досвід і гарний вишкіл.

— Після повернення на Батьківщину чи можливе їхнє входження до складу грузинської армії для потенційної подальшої деокупації Абхазії та Південної Осетії?

— У Грузії багато людей із бойовим досвідом. У тому числі є діючі Збройні сили, які майже всі мають бойовий досвід. Але слід розуміти, що на даному етапі грузинський уряд категорично відкидає збройну деокупацію своїх територій.

Саме питання реінтеграції окупованих територій не обговорюється. Це питання, яке завжди стоятиме на порядку денному. Але у грузинському суспільстві давно вже існує поділ, хто хоче військовим шляхом деокупувати ці території, а хто хоче піти за німецьким варіантом. Це дуже чутливе питання.

— Коли в Грузії відбудуться зміни в політикумі і коли влада стане більш проукраїнською?

— Грузинська влада і грузинське суспільство зараз — це дві різні іпостасі (як кажуть в Одесі, це дві великі різниці). Грузинське суспільство завжди було і є проукраїнським. Достатньо розуміння того, що Грузія як колишня країна СРСР зазнала, напевно, найбільше втрат в українській війні (маю на увазі кількість загиблих в Україні грузинів у порівнянні з бійцями з інших країн).

Тому грузинське суспільство навіть не ставить під сумнів взаємовідносини з Україною, так само як і українське суспільство не ставить ні під якийсь сумнів взаємовідносини з грузинським. Але, на жаль, у владі там зараз є те, що є.

У грузинів дуже великий досвід змін влади шляхом революції чи збройних переворотів. З цієї причини грузинське суспільство чітко вважає, що традиції, які розпочалися за президента Міхеїла Саакашвілі (що влада має передаватися лише демократичним шляхом, шляхом виборів), не хоче порушувати цю історію.

У зв’язку з цим, якщо й очікувати в Грузії зміни влади, то на наступних виборах, які відбудуться 2024 року.

Про помилування Саакашвілі

— Ви згадали про Саакашвілі. Нещодавно президент Грузії Саломе Зурабішвілі помилувала колишнього гендиректора телеканалу "Руставі-2", нинішнього керівника телекомпанії "Мтаварі" Ніколоза Гварамію. Чи можливе за нинішніх політичних умов помилування Саакашвілі чи його екстрадиція іншим країнам?

— Нагадаю, що Ніка Гварамія в свій час піднімав юстицію, був одним із яскравих лідерів партії Саакашвілі "Єдиний національний рух" тощо…

— То що ж це був за сигнал від президента Грузії?

— Теоретично помилування Саакашвілі можливе, і президенту Грузії для цього лише треба поставити підпис під відповідним документом. Однак вона цього не робить, бо постать Саакашвілі дуже чутлива до грузинського суспільства. Те, що Саакашвілі відбуває покарання у в’язниці, не зовсім правильно з моральної точки зору. Що ж до всього іншого, та людина, у якої сьогодні в руках лежить помилування, вважає, що це питання викличе розбрат у грузинському суспільстві.

Вважаю, якби вона (Саломе Зурабішвілі. — Авт.) була сильним і некерованим ніким політиком, змогла б цей розпис поставити та помилувати. Проте вона відмовляється це робити, оскільки теж є ставленицею того ж неформального правителя Грузії — пана Іванішвілі.

— Як грузинське суспільство сприймає масовий наплив росіян, які біжать з росії до Грузії з початку російсько-української війни?

— По-різному, але, за великим рахунком, багатьом це вже не подобається. Розумієте, в чому річ, приїжджатимуть масово росіяни чи не будуть, все залежить від державної політики. Не від суспільства. Суспільство сприймає по-різному, і часом не дуже добре. Але суспільство не впливає на прикордонників, митників та на все інше. На це впливає влада.