Повістки по СМС, покарання за спиртне на природі, перевірка документів: інтерв'ю з правозахисником Павліченком, ч.II

В Україні чоловіки призовного віку продовжують отримувати повістки й тепер їх не лише вручають особисто, а й відправляють по СМС. Чому військкомати обрали такий спосіб інформування, наскільки це законно, та як врегулювати деякі інші спірні ситуації, пов'язані з правами людини в умовах воєнного стану?

Про все це правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко розповів у другій частині інтерв'ю "Телеграфу".

Про повістки по СМС

— В Україні діє воєнний стан, оголошена мобілізація. Нещодавно українцям по СМС почали надходити повідомлення про повістки. Що це таке з правової точки зору і наскільки це законно?

— Не стежив за тим, щоб це було десь визначено (в нормативно-правових актах. — Авт.). Якщо ж це справді визначено відповідним розпорядженням, то мова йде про інформацію, яка в принципі не тягне за собою якихось юридичних наслідків. Тому що особа завжди може сказати, що вона це СМС-повідомлення не отримувала. Ця інформація призначена для особи, щоб з'ясувати, де вона і чи може з'явитися, аби отримати в належний спосіб повістку. Тому що повістка завжди вручається у письмовому вигляді, і ми чітко знаємо, як вона у законний спосіб має видаватися громадянину.

Як на мене, в умовах війни у нас, як у держави, яка воює, на сьогодні існує надзвичайно ліберальний режим стосовно всіх військовозобов'язаних.

Питання мобілізації має бути на чіткому контролі з боку військкоматів для розуміння, який є ресурс, щоб воювати та чинити опір і мобілізувати громадян не лише для штурмових дій. Оскільки армія — це у більшій мірі не лише штурмовики. Це — і водії, і юристи, і санітари, і будівники, і пожежники тощо. Це охоплює і технічне забезпечення, ремонт техніки, виготовлення різного обладнання для ведення бойових дій і таке інше. Тобто є низка професій, безпосередньо не пов'язаних саме з веденням бойових дій. У цьому ключі є дуже-дуже багато різних категорій професій, які мали б бути враховані і які підпадають під мобілізацію.

Той спосіб [мобілізації], який Україна демонструє, є надзвичайно ліберальним. Відтак казати, що це якесь порушення чи зловживання правами, як на мене, не видається.

Звичайний спосіб — повістка, яка надходить особі в письмовому вигляді. Але враховуймо те, що на сьогодні в Україні значна кількість населення (думаю, до 40-50%) проживає не в місцях, за якими воно зареєстроване (враховуючи те, що велика кількість виїхала, перемістилась в інші місця, і не завжди такі громадяни стали на облік, у тому числі на військовий облік).

Тому тут й виникає питання, яким чином інформувати особу про те, що вона має бути хоча б зареєстрована за конкретним місцем проживання і для можливої мобілізації через райвійськкомат. Це абсолютно логічно. За моєю оцінкою, ці правила зараз відпрацьовують в Україні, і вони, повторюю, надзвичайно ліберальні, вони не є репресивними.

Про вимоги постійно носити паспорт

— В Україні діє режим воєнного стану, який регулюється постановою Кабміну про порядок перевірки та указом президента про воєнний стан. Але нема закону, який би зобов'язував громадян постійно носити із собою паспорт чи інші документи. Чи є порушенням, якщо таку особу зупиняють, перевіряють, вимагають документи та затримують?

— Якщо з боку правоохоронців є підозра щодо вчинення незаконних дій. Наприклад, це стосується особи, яка підозрюється у тому, що вона здійснює спостереження за військовим об'єктом. У такому разі правоохоронці зупиняють таку особу і просять надати якісь персональні дані (показати паспорт), щоб її ідентифікувати. Особа каже: я тут просто гуляю, відпустіть мене і таке інше.

Запитання: потрібно відпускати цю особу, щоб вона далі "гуляла", збираючи дані про військових, чи, може, потрібно її затримати та з'ясувати, хто вона і що вона, перевірити її мобільний телефон і так далі?

Як на мене, тут немає питань, що права людини в умовах воєнного стану є обмеженими. І вони так само мають корелюватися з необхідністю забезпечувати безпеку і здійснювати подібні розшукові дії, спрямовані на збереження територіальної цілісності, оборону держави. Тобто — на здійснення всіх правоохоронних кроків. У тому числі щодо забезпечення режиму секретності, який може порушуватися.

— Чому відбувається ретельне з'ясування персональних даних?

— Тому що виникають підозри щодо якихось конкретних осіб. Є велика кількість осіб, які мають російські документи. Якщо вони перетинають межі блокпостів і їдуть на територію, де ведуться воєнні дії, це викликає потребу у додатковому контролі або ретельнішому огляді.

З цим можна погоджуватися або ні, Але, думаю, є певні інструкції та вказівки для тих, хто перебуває на цих блокпостах з тим, на що треба звертати увагу і як діяти.

Чесно скажу, у нас поки що не було справ щодо оскарження зловживання з боку правоохоронних органів цим правом. Тут нема репресивного підходу чи надмірного використання права на огляд і встановлення особи. Тому, по-перше, казати, що тут є порушення, підстав немає.

По-друге, у разі, коли особа вважає, що її права порушені, вона завжди може звертатися до суду. Це — процедура віддаленого відновлення права, якщо воно було порушено. З витрачанням відповідних ресурсів: гаянням часу, втратою фінансів, які потрібно використовувати на адвокатську підтримку тощо. Але якщо особа вважає, що було грубе порушення її права, будь-ласка, можна оскаржувати.

Якщо йдеться про звичайну перевірку, вона ж теж здійснюється з якоюсь метою, і зрозуміло, коли вона може застосовуватися. Тому, думаю, тут треба з розумінням ставитися до вимог тих, хто забезпечує порядок. Відповідно, це вчиняється не з метою встановлення тотального контролю, а для виявлення тих, хто може бути причетний до незаконного збору інформації (якихось інших незаконних дій). Власне, для цього і встановлюються персональні дані, звідки ця особа, чи вона законно перебуває на території, яка перебуває під особливим контролем і т.д. Тому питання безпеки зараз є превалюючим у цій парадигмі над питанням простої вимоги з'ясування персональних даних особи, яка повинна мати можливість надати цю інформацію. Я не бачу тут ніякої проблеми.

Про випивку на природі

— Зараз з настанням тепла чимало громадян відпочивають у громадських місцях, інколи вживають спиртні напої, палять, розводять багаття тощо. Чи є з урахуванням воєнного стану розпиття спиртного якоюсь обтяжуючою обставиною та яке покарання за це може бути?

— В даному разі ми говоримо виключно про адміністративне правопорушення. Не бачив інформації про те, що у нас є якісь масові явища із незаконним відпочинком з порушенням встановлених правил. У разі, коли це відбувається, правоохоронні органи, як правило, роблять зауваження. Якщо ж це продовжується, поліція може притягнути до відповідальності через складання протоколу і відповідного розгляду справи в суді.

Це — адмінпорушення, жодного кримінального правопорушення нема. Звісно, якщо це не потягло за собою якісь тяжкі наслідки. Наприклад, розпалили вогнище, воно розгорілося і згорів ліс. Тоді це вже кримінальна справа, яку будуть розслідувати зі встановленням причетних і т.д. А в іншому разі це буде звичайне адмінправопорушення, якщо воно сягає меж адміністративного правопорушення.

— Що ви маєте на увазі?

— Просто випивати, палити — не є навіть адміністративним правопорушенням, якщо це здійснюється в місцях, де це не заборонено. А є місця, де це заборонено робити.

— Уточніть, що саме загрожує громадянам за незаконне розпиття спиртного у заборонених законом місцях за шкалою градації відповідальності за адмінпорушення? Мова йде про штраф чи передбачене більш жорстке покарання, наприклад, якісь виправні роботи тощо?

— Не може бути жодних виправних робіт. Як правило, це — попередження, а штраф дуже рідко накладається за такі дії. Це треба, щоб були хуліганські дії з особливим викликом.

Звичайне розпиття алкоголю у нас толерується, а не так, як у західних країнах. Зокрема, у США чи Канаді, де заборонено у публічному просторі вживати алкоголь. Люди там п'ють у громадських місцях тільки, якщо тримають пляшечку у якомусь пакеті, не показуючи навіть, що вони вживають. Це дозволяється, такі там правила гри. Як тільки така особа дістане пляшку, на неї одразу накладуть штраф, який перевищить вартість спиртного разів у десять.

* Чи є юридичні та правові інструменти для покарання росії, чи вдасться примусити рф (і коли саме) виплачувати українцям компенсації за шкоду і страждання? Про це Олександр Павліченко розповів у першій частині інтерв'ю "Телеграфу".