У США є власний сценарій ведення війни. Військовий експерт - про візит Столтенберга та перемогу над рф

На тлі скандальної ситуації з суперечкою двох країн ЄС, що фактично гальмує постачання боєприпасів Україні напередодні офіційний візит до Києва здійснив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Нагадаємо, до того генсек Альянсу заявляв, що підтримка України з боку блоку припинятися не буде, а напередодні Столтенберг неочікувано завітав до України.

"Телеграф" запитав у військового експерта, полковника запасу ЗСУ Олега Жданова, чого варто очікувати від цього візиту, чи зрушиться питання посилення української армії з боку союзників та коли все ж настане переломний момент у війні з росією.

— Для чого генсек Альянсу прибув до Києва, чи привіз він шось важливе для України?

— Це суто політичний візит, не військовий. Справа у тому, що НАТО у військовому плані максимально дистанціюється від нашого конфлікту. У цьому ключі згадайте заяву Джо Байдена в перші місяці війни, коли він сказав, що НАТО буде максимально дистанціюватися від цього конфлікту. Тому візит Столтенберга суто політичний… Єдине, що він нам може запропонувати (скоріше за все так воно і буде) — гуманітарна допомога і поміч військово-технічним майном. Як вони це робили і раніше. Але в основному — це демонстрація того, що НАТО стовідсотково підтримує Україну.

— В контексті візиту Столтенберга яка доля передачі Україні бомбардувальників перед очікуваним наступом ЗСУ?

— Навряд чи цей візит вплине на питання літаків. Єдине, що може бути якась заява на тему літаків. Справа у тому, що не Альянс передає літаки, і Столтенберг — це не та фігура, яка може вплинути на рішення країн-партнерів.

Питання літаків треба розглядати в прямих персональних перемовинах. Припустимо, у форматі Україна — США, чи Україна — Словаччина. Або Україна — Польща.

До речі, Україна так і домовлялася зі Словаччиною щодо літаків МіГ-29. У цьому випадку ми ж вели прямі перемовини зі словацьким урядом.

Тому, повторюсь, Столтенберг не та фігура, яка може вплинути на це рішення. Хоча я не виключаю, що така тема може розглядатися. Для нас важливо тримати цю тему в фокусі світових ЗМІ, щоб вона не пішла кудись на другий чи третій плани.

— Є таке поняття, як "управління війною". Тобто, такий своєрідний підхід Заходу щодо воєнних конфліктів у світі, коли союзники не поспішають радикально втручатися у військовому плані. Про це раніше говорили деякі експерти в контексті війни росії проти України. Чому західні країни досі продовжують застосовувати таку стратегію управління війною в Україні?

— Я з першого дня широкомасштабного вторгнення рф в Україну казав, що у Сполучених Штатів є власний сценарій ведення цієї воєнної кампанії. І на мій погляд, справа у тому, що головна мета Заходу (в першу чергу США) — це максимальне послаблення російської федерації і зміна політичного устрою чи політичного керівництва рф. Ось, виходячи з цих міркувань, Захід веде цю війну. При цьому не колективний Захід (я би трішки розділив), а саме англо-саксонська частина Заходу веде цю війну в такому контексті.

Європа трохи намагається сперечатися з цього приводу. Наприклад, та ж Франція (за підтримки Ватикану) має своє бачення цього конфлікту. Німеччина сьогодні, як я розумію, має більш нейтральну позицію та іде в загальному контексті допомоги Україні.

А Сполучені Штати хочуть, щоб у путіна не залишилось аргументів для війни, а для цього треба або витягнути з росії весь воєнний потенціал, який росіяни можуть сьогодні виставити на полі бою. Що сьогодні і робиться. А для цього треба що? Не дати достатньої кількості зброї, щоб ми могли у коротші терміни розгромити росію.

Або тягнути до того моменту, коли в росії станеться зміна політичної еліти, що призведе до зміни політичного курсу.

— Тобто, іншими словами, це все може затягнутися на роки?

— Теоретично так, це могло б затягнутися на роки. Але я думаю, що Захід прискорює сценарій. Ті ж самі США потихеньку прискорюють сам процес, розуміючи, що Європа довго не витримає. І тримати саме поняття "колективного Заходу" стає дедалі важче. Знаєте, тут треба знайти таку доцільну рівновагу, коли з одного боку буде виснаження росії, а з іншого — не затягування цього конфлікту. Тому що, думаю, наступного року не вся Європа буде готова виділяти такі шалені кошти для підтримки України.