Генерал про битву за Бахмут: путінська істерика не випадкова – місто-символ має для всіх велике значення
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Ексголова Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж розповів "Телеграфу", чого бояться Герасимов і Шойгу разом з Пригожиним
Штурм Бахмута окупаційною армією росії триває вже майже дев’ять місяців. Попри величезну кількість втрат, Кремль посилає нові та нові хвилі "гарматного м’яса", намагаючись взяти місто-фортецю. Сили оборони України, не втративши здатності отримувати боєприпаси та інше поповнення, ведуть активні міські бої, знекровлюючи армію противника. І виконуючи наказ найвищого військово-політичного керівництва країни – тримати Бахмут.
Генерал армії України, ексголова Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж розповів "Телеграфу" про те, чому це місто стало символом не тільки для нашої країни, з чим пов’язана путінська "ідея фікс" і навіщо так запекло обороняти Бахмут.
"Бахмут став символом не тільки для України – стійкості та героїзму. Він символічний і для росії – як хоч якась гіпотетична "перемога". Саме тому так хоче його взяти начальник Генштабу, командувач окупаційної армії Герасимов. Саме тому так марить Бахмутом російський міністр оборони Шойгу. Саме тому продовжує влаштовувати навколо цього міста-фортеці танці з бубнами ватажок ПВК "Вагнер" Пригожин, який там отримав по зубах.
Тепер він критикує армію, яка також не може впоратися. І скаржиться, що "вагнерівцям" не дають у необхідній кількості боєприпасів та техніки", – зазначає Микола Маломуж.
За його словами, кожен із цього тріо намагається довести путіну, що виконає завдання, що принесе "господарю" Бахмут у зубах – як трофей.
"Особливо розпинається Пригожин, профі з ПВК якого (йдеться не про зеків, а про військових, які мають величезний досвід), справді, доставляють масу проблем захисникам України. Але ми все одно викошуємо ворога у величезних кількостях. У тих же "вагнерівців" із 80 тисяч основного бойового складу залишилося близько 20 тисяч. Колосальні втрати також у російських спецназівців та морпіхів. Усі ці підрозділи фактично втратили боєздатність", – запевняє експерт.
Але путіна це, схоже, мало турбує. Взяття Бахмута перетворилося йому на якусь " ідею фікс ", підкреслює генерал. Наче захоплення цього змученого міста додасть престижу його режиму.
"Водночас, — продовжує Микола Маломуж, — захоплення Донецької та Луганської областей в їхніх адмінкордонах дозволить Кремлю заявити про виконання цілей так званої "спецоперації". І захоплення Бахмута тут — як символ просування вперед".
Тому, зазначає експерт, російська пропаганда сурмить про нібито величезну кількість втрат української армії в Бахмуті. Про те, що місто ось-ось паде і все піде "за планом". А саме – продовжиться "звільнення" (захоплення та фактичне знищення) інших міст – Краматорська, Слов’янська, Костянтинівки тощо.
За словами генерала, також у пропагандистських цілях – поїздки того ж Шойгу "на камеру" в якісь фронтові та прифронтові зони з якимось інспекціями. І з наступними доповідями путіну, що "питання вирішено", "Бахмутнаш — справа кількох днів", "взяття Донецької області — справа тижнів чи кількох місяців". Що, звісно, відповідає дійсності.
"путіна взагалі, схоже, часто дезорієнтують, – вважає Микола Маломуж. – Зокрема щодо Бахмута, інформацію про бої за який він вимагає щодня вранці та ввечері. Він біситься через те, що його "пунктик" ніяк не можуть виконати. Пригожин уже потрапив у часткову опалу через це, але намагається зараз відродитися, тепер жорстко отримують від путіна Герасимов і Шойгу — за те, що не здатні реалізувати його "хотілки". Останні, до всього іншого, розуміють, що у разі їхнього програшу у битві за Бахмут це може вилитися у початок стратегічних наступальних операцій чи контрударів з боку ЗСУ. Де завгодно. Тому дуже бояться такого розвитку подій".
Основні сили росіян, відтягнуті на Бахмут, не дозволяють їм наступати на інших напрямках, наголошує генерал. Ми ж, своєю чергою, накопичуємо сили та засоби, включаючи танки, далекобійну артилерію, боєприпаси. І в потрібний момент, сконцентрувавши зусилля передових технологічних елементів, ударних груп, які пройшли підготовку на Заході, представників МВС ("Гвардія наступу") та Сил спеціальних операцій, розпочнемо потужні наступальні операції.
"Це може бути південь (Запорізька та Херсонська області) – аж до адмінкордонів з Кримом. Це може бути схід – звільнення Донецької та Луганської областей, – зазначає Микола Маломуж. – Думаю, російське військове командування усвідомлює подібні перспективи. І намагається здобути успіх хоча б у Бахмуті. Щоб продемонструвати якусь "перемогу" (однозначно – піррову), підняти дух росіян, які й так не рвуться на цю безглузду війну. Якщо ж провал професійних сил рф під Бахмутом стане остаточним і безповоротним, це геть-чисто знищить у громадянах країни-агресора навіть мінімальну мотивацію йти на фронт — це буде повна деморалізація — і ніякі путін, Шойгу і Герасимов, орда пропагандистів тут нічого вдіяти не зможуть. Дух армії виявиться тотально зламаним. У політичних елітах, судячи з сонливої зневіри під час звернення путіна до федеральних зборів, такий дух уже зламаний. Залишилося добити його в армії".