"Діджитал став номером один": Мстислав Банік з Мінцифри про нові сервіси Дії за рік війни та захоплення іноземців

Попри продовження повномасштабного вторгнення росії та нові загрози від кремля, Україна намагається не знижувати темпу реформ. За оцінками оглядачів, найдинамічніші перетворення тривають в IT-сфері.

Про деякі підсумки цифрової трансформації в Україні за рік гарячої фази війни, повістки у військкомати, безпечність месенджерів та подальшу диджиталізацію країни "Телеграф" розпитав керівника з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислава Баніка.

Пропонуємо вашій увазі першу частину інтерв`ю з Мстиславом Баніком.

"3,5 млн лампочок українці вже замовили через Дію"

— Минулого тижня Мінцифри запустило перший державний подкаст "Цифра", ведучим якого ви стали. Що це за проєкт і яка його мета?

— Виникла ідея не створити просто якийсь продукт та отримати більше глядачів на ютубі. Найголовніше, у нас був внутрішній запит на комунікацію з людьми. Коли ми включаємось в марафон, зустрічаємось с журналістами і так далі, то у таких форматах є лише 5-10 хвилин. І завжди виникає потреба якось ширше розказати про ту чи іншу тему. Люди питають, чому та як працюють якісь технічні речі. Коли ж у тебе немає часу розказати детально у форматі просто розмови, як все влаштовано, ми зрозуміли, що подкаст, може бути таким майданчиком, де ми не будемо лімітованими в часі. Можемо вибрати декілька питань, які ми хотіли би розкрити.

Випустили перший пілотний випуск. Ми хотіли зрозуміти, чи зайде такий формат, та зробити роботу над можливими помилками. Перший подкаст ми присвятили темі Дія в поп-культурі. Він ще не несе освітньої функції. Одразу після випуску зрозуміли, що було добре, що не дуже, та що можна змінити. Наступні подкасти, які ми плануємо, будуть більш конкретними, як раз з цією освітньою функцією. Ідея супер, ми випустили подкаст минулого понеділка, 13 лютого, і у нас вже 33 тисячі переглядів. Його можна подивитися на YouTube-каналі Дії.

— Який цифровий підсумок за результатами року війни можна зробити в сенсі нових продуктів Дії? Які опції стали найбільш ефективними?

— По 2022 року хотів би відповідь розділити на дві частини.

Перше — це ключові інсайти за минулий рік. Найголовніший з них, що війна стала каталізатором того, що цифрові сервіси вийшли на перший план, тому що є окуповані території, є райони з активними бойовими діями, де ти не можеш надавати людям послуги, не можеш відкрити ЦНАП чи ще щось.

Завдяки тому що у нас є Дія, ми змогли комунікувати з цими людьми. У них зокрема з'явилась можливість подавати заявки на єПідтримку. Ми змогли дати їм радіо та телебачення у застосунку. Я не знаю, як би все було, якщо у нас не було б Дії. А на неокупованих територіях мільйони людей пішли в ЦНАПи, в центри захисту, на отримання статусу переселенця і т.д. Це, знову ж таки, масштаб. Вся офлайнова система не витримувала б такого навантаження. З Дією зовсім інша ситуація.

Відповідно, підсумком за 2022 р. в цьому плані є те, що діджитал став номером один, а офлайн в думках людей потрібен, коли ще чогось немає в Дії. Тому питання, які ми зараз отримуємо від людей по будь-яким послугам та сервісам, не стоїть, чи буде це в Дії, а коли це буде в Дії. Тобто, в мисленні змінився пріоритет.

Другий момент з важливого, що сталося за 2022 р., ми почали експортувати Дію. Минулого року Естонія про це офіційно оголосила. Зараз вони тестують, щоб запустити Дію у себе – аналог в Естонії має назву mRiik. Це головна річ в даному контексті.

Якщо говорити стосовно планових речей більш детально, що нам вдалося/не вдалося за минулий рік, зазначу: у зв'язку з війною, нам не вдалося повноцінно рухатись за тим графіком, який ми планували на початку минулого року. Нам довелося деякі сервіси відкласти. Маю на увазі пенсійні посвідчення, посвідки на проживання і т.д. Але ми переорієнтували формат роботи під нову реальність та запустили у застосунку та на порталі Дія 39 сервісів у 2022 році та ще 10-ть у 2023-му. Ми продовжуємо запускати сервіси, актуальні для українців саме зараз. Тобто війна змінила пріоритет.

— Які опції, що ви запустили, стали найпопулярнішими по кількості користувачів?

— Найперше — це заміна звичайних лампочок на LED. Три з половиною мільйони лампочок українці вже замовили через Дію. Далі йдуть військові облігації. На сьогодні громадяни придбали військових облігацій на 380 мільйонів гривень. Сюди можна додати донати на армію у застосунку Дія, що також є важливим. Ми людям дали цей майданчик, їм дуже просто донатити. До речі, ми робили аналіз і виявили, що будь-який масований обстріл України призводить до сильного зростання донатів та покупки облігацій.

Також серед популярних сервісів — послуги для переселенців. Окремо я б у даний перелік ще включив Дія.TV. Не дивлячись, що це державний сервіс, але люди реально знають, що б не сталося, у них є доступ до медійного контенту через Дію. Нагадаю, сервіс запускався з метою дати людям новини, коли вони могли втратити до них доступ. Проте по факту ми дали ще і розважальний контент.

Так, мільйони людей подивились Євробачення через Дію, мільйони людей подивились чемпіонат світу з футболу. Ти можеш дивитись по телевізору або на планшеті Netflix, і таким вже нікого не здивуєш. Однак, коли тобі кажуть, "Чемпіонат світу дивився через Дію, чи "Коли я в укриті, я дивлюся Дію", то це класний критерій, який особливо відображений кількісно.

"Повісток в Дії не буде"

— Які нові функції стануть доступними вже найближчим часом?

— В першу чергу у нас готується до виходу "Заява на шлюб", яка була в бета-тестуванні на порталі, коли користувачу можна подати заяву про намір одружитися. Поки що не укласти сам шлюб, але подати на нього заяву. У нас буде готуватись до виходу заміна посвідчення водія у застосунку. Я собі особисто під час бета-тесту замовив посвідчення водія, і у мене більше немає "пластику". Ти можеш відмовитись взагалі від "пластику" та користуватись лише електронним посвідченням. З глобального — ми працюємо зараз і над розмитненням та перереєстрацією авто, що мабуть є найгарячішою темою.

— Зараз чимало громадян продовжує турбувати питання, чи з'явиться все ж таки у Дії опція відправлення повісток для мобілізованих?

— Ні, повісток в Дії не буде. Така політична позиція у влади. Не дивлячись на те, що в Дії є сповіщення (судові сповіщення про засідання), вони насправді є інформаційними повідомленнями, як СМС-ка, яка тобі приходить про дату судового слухання тощо, і ці сповіщення можна вимкнути за бажанням. Питання про повістки взагалі не стоїть.

— Зараз точаться розмови, що начебто юзерам почали надходити повістки у Viber. Наскільки це безпечно і законно?

— Наскільки знаю, там мова йде про судові повістки. А щодо Viber – вони допомагали нам просувати канали Дії та Мінцифри у цьому месенджері. Коли у нас була "Тисяча за вакцинацію", ковід-сертифікати, вайбер безкоштовно надавав нам розсилки по своїй мережі на мільйони користувачів. Це саме вайбер розсилав, тому ризиків не було. Даний месенджер належить японцям, а не росіянам.

Як на мене, в різних регіонах, різних країнах, є різне ставлення до месенджерів. Ми багато користуємось Telegram. Але найбільший месенджер в Україні за кількістю аудиторії — це вайбер. Наприклад в тій же Естонії користувачі "Телеграму" не довіряють взагалі. Вони користуються "Сигналом" і Фейсбук-месенджером.

"Викрасти дані можуть з будь-якого месенджеру"

— Ви як фахівець, що могли б порадити українцям, яким месенджером користуватись безпечно з огляду на війну та особисту безпеку?

— Дивіться, викрасти дані можуть з будь-якого месенджеру. У мене зустрічне запитання, наскільки пересічна людина обмінюється в месенджерах таємною інформацією? Для базового користування підійде будь-який месенджер. Але якщо мова йде про державних службовців, чи про інше щось, має бути інший підхід до інструментів, які ти використовуєш.

— Вище ви згадали про японців. Як, до речі, в Японії оцінюють нашу Дію?

— В Японії вийшла книга про Михайла Федорова. Дуже багато приходить запитів від японських ЗМІ. Вони глибоко в темі Дії, їх це цікавить. Якось спілкувався з високопоставленим представником Японії, він каже, що в цій країні кожен знає, що таке Дія. Вони бачать наші успіхи, та навіть створили у себе міністерство цифрової інформації. Вони рухаються в цьому напрямку, і ми будемо обмінюватись нашим досвідом.

На перший погляд здається, де ми, а де Японія. Але насправді, у них дуже забюрократизований весь державний процес. Не дивлячись на існування великої кількості технологій й технологічний розвиток, у них в державному секторі все дуже класично.

— Уточніть по Естонії, яка зацікавилась Дією. Вона купує вітчизняну технологію, чи Україна передає її на партнерських умовах?

— Естонцям ми не передаємо її за гроші. Ми багато вивчали естонський досвід електронних сервісів. Зокрема і Михайло Федоров на початку роботи в напрямку цифровізації України досліджував досвід Естонії, який взагалі є еталонним прикладом. Вони 15 років тому зробили ривок, і дуже багато речей там диджиталізувалось.

Але вже ми вийшли вперед. Виходить, ми взяли їхній досвід, зробили по-своєму, покращили і тепер можемо також поділитись з ними. Нагадаю також, що Естонія з-посеред інших країн виділила найбільший відсоток свого ВВП для підтримки України. Вони віддали всю артилерію радянського зразка та всі снаряди. У такому випадку передавати їм Дію за гроші, звучало б як останній цинізм. Величезна підтримка з їхнього боку була і триває. Ми можемо бути країною, яка не тільки щось бере, але й щось дає.

— Які країни зацікавились Дією на рівні не партнерських відносин, а готовності купувати цю технологію?

— Про перелік країн ми поки не можемо говорити. До 10 країн цікавляться. Спершу, ніж вони будуть приймати якісь рішення, треба зрозуміти, чи можна інтегрувати Дію в їхню систему (державні реєстри, ідентифікацію особи, чи є там в реєстрах єдиний ідентифікатор). Ми з кимось ділимось досвідом, з кимось проводимо базові технічні консультації. Тільки після цього наступає етап політичної волі та наступає стадія міжурядових угод. Тому поки не підписані угоди, трохи передчасно казати про якісь конкретні країни. Інтерес на Заході є. Сподіваємось, що цього року, у цьому сенсі вдасться не раз порадувати наше суспільство.

— А як щодо приватного сектору, він проявляє якусь зацікавленість в купівлі українського IT-продукту? Якісь транснаціональні компанії…

— Ми не ділимось. Це державний продукт, тому приватний сектор може бути залучений тільки в якості імплементатора. Те що, у нас Дію розробляють співробітники державного підприємства, це здебільшого унікальний підхід, тому що завжди є аутсорс у держави. Є приватні підрядники, які працюють над тими, чи іншими проектами. Тому залучення приватного бізнесу може бути лише в якості підрядника, а не власника продукту. Умовно кажучи, ми з якоюсь країною погоджуємося про купівлю технології, це значить, що не команда Дії їде туди і розгортає застосунок. Це значить, ми передаємо код, знання, але далі країна наймає компанію, яка починає адаптувати мови, дизайни і т.д.

"У Дії вже 18,8 мільйона унікальних користувачів"

— Повертаючись до питання про підсумки минулого року, розкажіть, яким був приріст користувачів Дії. Скільки людей завантажили цей застосунок в 2022 р. і яка зараз їхня загальна кількість?

— Всього у нас 18,8 мільйона унікальних користувачів. На початок минулого року, до вторгнення, було більше 12 мільйонів. На початок повномасштабного вторгнення було 14-ть. Ми дуже швидко приросли на початку минулого року, а також зростали під час війни. Зараз вже більша частина дорослого населення Українців користується Дією.

— Тобто є умовно ще потенційно 10 мільйонів громадян, які не зареєструвалися? Коли вони диджиталізуються?

— Ми впевнені, що покриття збільшиться, а лишиться якийсь відсоток людей, що з певних міркувань/упереджень не користуватимуться застосунком. Всі інші завантажать, тому що це ж питання зручності. Як тільки ти даєш людям сервіс, який їм зручніше отримувати, він буде його отримувати, та й усе. Хтось просто не дійшов, у когось не було нагоди чи ще чогось. У нас все одно є поступове зростання, і може бути новий сплеск, як на початку минулого року, коли ми два мільйони додали за два місяці. Але все одно у будь-якому випадку ми зростаємо: у нас на день додається від 5 до 20 тисяч людей.

Другу частину інтерв`ю з Мстиславом Баніком читайте на "Телеграфі" найближчим часом.