Зерновий коридор без росії: проміжна перемога України за участі Китаю чи нова зона ризику

Незважаючи на постійні шантажі з боку росії на фоні її військових поразок, кейс із зерновою угодою є показовим, як потрібно розмовляти з рф та протидіяти її погрозам. Тим паче, схоже, на боці України почали грати не тільки ключові учасники коридору з експорту українського зерна — Туреччина і ООН, — а й ще потужніші за росію світові торговельні лідери.

"Телеграф" ексклюзивно розпитав посла з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України, координатора Ради експортерів та інвесторів Ольгу Трофімцеву, як надалі працюватиме шлях з постачання зернових з України без участі росіян та яка все ж таки була роль Китаю у багатомісячній зерновій епопеї.

— Чи можна розцінювати фактичне вибивання росії із зернової угоди як проміжну перемогу України на зерновому фронті?

— По-перше, офіційно росія і путін заявляли, що вони не вийшли, але призупинили свою участь в зерновій угоді. Називаючи для цього як аргумент атаку на кораблі Чорноморського флоту рф у Севастополі. Що ще не розслідувано і не зрозуміло, хто за тим стояв і як це там все відбулося.

По-друге, (росіяни, — Авт.) придумують по ходу якісь інші версії, що цей зерновий коридор використовується Україною, чи кимось іншим, з якимись іншими цілями. Тобто, фактично намагаються звинуватити Україну в якихось порушеннях, яких не було. Не маючи для цього ані доказів, ані чогось іншого. Однак ось росія так офіційно заявила. Це був перший крок в цьому розвитку подій.

Другий крок, який ми побачили, це була реакція на таку позицію рф тих партнерів, які безпосередньо підписували з росією, знову ж таки, цю зернову угоду (паралельно з Україною). Туреччина і ООН фактично однакової тональності зробили заяви, що добре, ми приймаємо до відома цей крок рф, але не можемо зараз наражати на черговий виток розвитку гуманітарної і продовольчої кризи весь світ через це. Відповідно, мовляв, ми (Туреччина та ООН, — Авт.) знову ж таки в даному випадку теж ставимо до відома росію, що вирішуємо разом з Україною, яка задіяна в реалізації даного зернового коридору, що кораблі, навантажені зерном, будуть продовжувати виходити.

І окрім того, вчора ще відбулось збільшення інспекційних груп й пропозиція України була нарешті прийнята. На десять інспекційних груп збільшилась кількість тих, хто буде перевіряти ці кораблі.

— Тобто фактично, по великому рахунку, відбулось системне зрушення і коридор працюватиме вже без рф?

— Відверто скажу, я звичайно це дуже вітаю і мені здається, що так і мало бути. І в подібних ситуаціях потрібно з росією так себе поводити. Вона займається шантажем, вона займається відвертим тероризмом, тож відповідь має звучати просто.

До речі, з самого ж початку, скажімо прямо, російська федерація не мала ніякого права взагалі диктувати нам що, як і т.д. експортувати з українських портів наше зерно і абсолютно це не було пов'язано з якимись діями на фронті.

Але просто, втрачаючи (переваги, — Авт.) дійсно у військовому сенсі, не маючи успіхів на війні, росія почала займатися терором цивільного населення і шантажем. Відповідно, цього разу шантаж цей не спрацював. От і все. І це дуже правильна реакція на такий шантаж (щодо зерна, — Авт.).

— Як можна спрогнозувати подальші події довкола експорту зерна з України?

— Зараз потрібно уважно спостерігати за тим, як будуть поводитись страхові компанії. І другий момент — звичайно, щоб сама росія не робила дурниць і не вчиняла якихось провокацій. Від неї можна всього очікувати. Будемо спостерігати за тим, як ситуація буде розвиватися далі.

— Яка роль і вплив Китаю в цій ситуації, адже за деякими повідомленнями КНР вже начебто опосередковано втручається в кейс із зерновим коридором на користь України?

— Оскільки немає офіційної інформації, хоч певні чутки є, але підтверджувати чи спростовувати їх не бачу зараз сенсу. Єдине що з прагматичної точки зору можу це прокоментувати так: зрозуміло, що Китай як один також з великих імпортерів різних зернових, в першу чергу кукурудзи з України, він звичайно зацікавлений у тому, щоб такі речі, як зернова торгівля, якомога менше страждала від війни і від усіх незрозумілих таких забаганок, рухів, усього іншого чи якихось шантажів росії.

Знову ж таки, це моє припущення, але можу собі уявити, що, скажімо так, неформальними шляхами певним чином дійсно, Китай також дав зрозуміти, що він не проти того, щоб цей зерновий коридор запрацював. Незважаючи на те, що там росія заявляла (ми бачили і сьогодні заяви з рф, що, мовляв, це неприпустимо, "ми вважаємо, що тепер цей коридор є небезпечним" і все таке інше).

Тобто вони зараз там розганяють вкидання, але окрім цих заяв поки що нічого не було. Вони дуже нервово, я б навіть сказала істерично, на це реагують. Але окрім цієї істерики ми поки що нічого не бачили.

— Чому турецька сторона зараз зайняла досить таку прагматичну, чітку і тверду позицію?

— Тому що, знову ж таки, Туреччина з економічної точки зору зараз знаходиться у непростій ситуації і президенту Ердогану абсолютно зараз не в тему будь-які ще додаткові складнощі і якісь ігрища та шантаж. Йому потрібна визначеність.

Можна побачити офіційно статистичні цифри з будь-яких сторін, що Туреччина країна №2, в яку це зерно йде з України даним коридором. І в якій воно чи переробляється, чи потім реекспортується. Тобто це є теж дуже важливим для Туреччини. І зараз знову, скажімо так, сідати й думати, що робити з цим несамовитим терористом — країною-терористом росією, — то дійсно, на мій погляд, нікому таке вже не цікаво. Трошки всі почали втрачати терпець, як мені здається.

Вже ж багато, хто говорив, що вже путін наробив стільки помилок і багато разів вистрілив собі в ногу і газом, і багато ще чим. А також в усі такі недолугі речі, в які він намагається втягувати ще й інші країни, в тому числі Туреччину чи Китай. Відтак ці держави трошки вже (як великі економічні гравці, а порівняно з рф вони набагато більшу вагу в чомусь мають), починають дратуватися. І вони реагують відповідним чином. Тому так, дійсно, можу собі уявити, що якісь неофіційні сигнали з Китаю могли бути.

Зазначимо, вже на стадії підготовки інтерв'ю до випуску з'явилися повідомлення про те, що путін провів переговори з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом щодо функціонування "зернового коридору", в якому фактично попросив, щоб Україна не чіпала Чорноморський флот.

Тим часом в ООН повідомили, що учасники угоди домовилися не планувати проходження суден із зерном коридором на 2 листопада.