Спікер InformNapalm Макарук: Про ракетний спис, переговори і те, чому так активно вибухають ворожі склади

Важливо розуміти – ЗСУ воюють на своїй землі і коли ми йдемо в контратаку, ми намагаємось зберегти життя наших людей, наші міста та селища.

Українські війська завдяки далекобійному артилерійському озброєнню, що надійшло від США, масово знищують склади з боєприпасами, технікою та паливно-мастильними матеріалами для російської армії глибоко за лінією фронту.

Особливо яскраво це сталося в окупованій Новій Каховці (Херсонська область).

Міністр оборони України Олексій Резніков днями розповів про підготовку до звільнення південних областей України.

А радник урядової комісії США з безпеки та співробітництва в Європі Пол Массаро заявив, що Україна повинна мати право завдавати ударів по російським військовим об’єктам, які знаходяться безпосередньо на території країни-агресора, Білорусі (влада якої підіграє Кремлю), а також в окупованому росіянами Криму .

Ці гарячі теми "Телеграф" обговорив зі спікером Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, бійцем ЗСУ Михайлом Макаруком.

Жахливу архітектуру Кримського мосту можна підправити за допомогою HIMARS.

– Що скажете про заяву Пола Массаро, що Україні слід бити ворога на території росії, Білорусі та окупованого Криму?

- Я прихильник теорії не "ракетного щита", а "ракетного списа". Коли противник буде розуміти, що може отримати капітальну "відповідь", це буде значно більш стримуючий фактор, ніж надійна система захисту. Тим більше, що будь-яка система захисту не може бути повністю непробивною.

Варіант можливого ураження нашими військовослужбовцями додаткових територій можливий лише при отриманні додаткового озброєння, що дозволяє це зробити. Тих же реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) HIMARS та інших. Коли ми матимемо близько 30 таких комплексів, ідея, висловлена Полом Массаро, цілком може бути втілена в життя. І стане потужним стримуючим фактором для агресора.

Слід також розуміти, що рішення про можливі удари по території Білорусі та росії має приймати найвище військово-політичне керівництво. Тому що це все ж насамперед політичне рішення.

Щодо ударів по Криму – я цілком "за". Давно пора. Бо поки дуже вільно почуваються склади з паливно-мастильними матеріалами в районах Джанкоя, Воїнки, Армянська. Занадто спокійно у місті Севастополь, на аеродромі Бельбек, у Саках, у Перевальному. Непристойно спокійно почуваються так звані кримські морпіхи у Феодосії та Керчі. Думаю, настав час їм прокинутися… Ну і жахлива архітектура Кримського мосту мені не подобається. Вважаю, що її можна підправити за допомогою HIMARS.

– Про що говорить чергова витівка путіна зі спрощенням порядку надання російського громадянства для всіх українців? Як на це реагувати?

– Таким чином влада країни-агресора намагається вирішити свою демографічну проблему. І мені подобається реакція нашої влади, яка вже підкреслила, що подібні рішення росії юридично нікчемні, а для українців, які зазнали насильницької паспортизації, не матимуть жодних правових наслідків.

У тому ж Маріуполі, Мелітополі, Херсоні отримання паспорта росії стає однією з умов елементарного виживання. Людей силоміць змушують отримувати російські папірці. І, як правило, отримавши паспорт росії, більшість українців (знаю це від знайомих із того ж Криму) зберігають паспорт громадянина України. І залишаються громадянами України лише в окупації. І я як боєць ЗСУ їх поважаю за це рішення, за той опір, який вони чинять у міру сил. Я нікому не побажаю опинитися в їхній ситуації. Але для багатьох із них слова нашого Гімну "Душу й тіло ми положим за нашу свободу" – не порожні. Як і для військових. І завдання будь-якої нормальної держави – зберегти своє населення. У будь-яких умовах.

Важливо розуміти – ЗСУ воюють на своїй землі. Ми могли давно звільнити Херсон методом, яким росіяни взяли Волноваху, Маріуполь чи Сєвєродонецьк. Стерши з лиця землі. Але це – наше місто, там наші люди, вони чекають на нас. І потім, коли ми йдемо в контратаку, ми намагаємось зберегти життя наших людей, наші міста, селища тощо. Тому що ми не воїни-окупанти, а воїни-визволителі, які звільняють рідну землю.

Колаборанти "зливають" ворожі позиції ударними темпами

- Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган провів 11 липня телефонні розмови з президентом України Володимиром Зеленським і президентом росії володимиром путіним. Намагався вирішити проблему із блокуванням українських портів, шукав можливості для переговорів щодо врегулювання конфлікту загалом. Які шанси, що йому вдасться посадити Київ та Москву за стіл переговорів?

– Чи зможе Ердоган посадити українську та російську сторони за стіл переговорів? Можливо – зможе. Чи будуть вони результативними? Точно ні. Є вже чітка позиція та розуміння навіть в Офісі президента, що жодних переговорів із будь-якими територіальними поступками України в цій війні суспільство не прийме. Це стане смертним вироком для ОП та всієї чинної політичної влади. Тож президент Зеленського просто не має в цьому сенсі простору для маневру. Саме тому на найвищому рівні наголошується, що ми воюватимемо, а не йтимемо на поступки. А той же міністр оборони Рєзніков наголошує, що стратегічною перемогою України стане деокупація всіх територій нашої країни, згідно з чинною Конституцією. Включно з Кримом.

– До речі, по Резнікову та Зеленському. Президент відреагував на слова глави Міноборони про майбутню деокупацію півдня. У тому числі наголосивши, що завданням для ЗСУ є деокупація всієї території нашої країни. Які та з яких ділянок фронту ми можемо отримати в найближчому майбутньому позитивні новини?

– Та звідусіль уже точаться позитивні новини. ВСУ активно працюють по тилах противника.

Активно працює розвідка, агентура. Більше того – спеціально для "Телеграфа" розповім – сильно активізувалися у потрібному Україні ключі колаборанти. Особливо в окупованих частинах Донецької та Луганської областей. Вони всіма силами шукають можливості отримання індульгенції від українських збройних сил. Починають здавати, зливати ворожі позиції такими темпами, про які ми ще рік тому і думати не могли. Розуміють, що незабаром їм "кришка". Самі дають нам інформацію – тільки візьміть, а нам потім нехай зарахується. Такого напливу інформації я не пам’ятаю за вісім років війни. Звертаюся до тих, хто читатиме цей матеріал на "тій стороні" (а читають українські топові видання там дуже активно, повірте) – ви знаєте шляхи передачі інформації в InformNapalm, в "Миротворець". Працюйте. А там подивимося, чи ви достатньо напрацювали для прощення.