"Рамштайн-3" може мати кардинальні наслідки для російсько-української війни – генерал Ігор Романенко

Зусилля України та союзників повинні вийти на новий стратегічний рівень досягнення мети — послаблення росії

Міністр оборони США Ллойд Остін у середу, 15 червня, проведе у Брюсселі чергову зустріч Контактної групи з оборони України – формат "Рамштайн".

Представники Міноборони країн-членів НАТО та союзників, які 26 квітня зустрілися очно на базі "Рамштайн" у Німеччині, а 23 травня розмовляли онлайн, знову обговорюватимуть підтримку України у протистоянні з російським агресором. Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко розповів "Телеграфу", чому ця зустріч має величезне значення – і що не так із постачанням озброєння в Україну.

Перша зустріч у форматі "Рамштайн" кардинально підняла планку, але…

– Наскільки великою є важливість третьої зустрічі у форматі "Рамштайн"?

– Вона може мати кардинальні наслідки у ракурсі російсько-української війни. Якщо будуть вжиті рішучі дії. Нагадаю, що міністри оборони домовилися зустрічатись раз на місяць. Але за час, що пройшов із першої зустрічі 26 квітня, висновки не оптимістичні.

– Чому? Адже озброєння до нас надходить.

– Після першої зустрічі було заявлено, що зусилля України та союзників повинні вийти на новий стратегічний рівень досягнення мети, а саме – послабити росії настільки, щоб та не могла в найближчому майбутньому здійснювати агресію. Тоді як попередньою метою союзників було допомогти Україні здійснювати оборонні дії. Тобто "Рамштайн" кардинально підняв планку.

Але за час, що минув з першої зустрічі, на жаль, нова стратегічна мета не була підкріплена справами.

У постачанні озброєння Україні країни поводяться по-різному. Хтось відповідально, максимально нам допомагаючи як невеликі Чехія, Словаччина, як Польща, як Великобританія. А є й негативні приклади. Ті самі німці. Які самі нам зброю не поставляють (лише обіцяють), а й забороняють це робити іншим державам. Як сталося, наприклад, із німецькими танками Leopard, які нам хотіла поставити Іспанія.

Але чого не дозволяє, за даними ЗМІ, робити уряд Німеччини.

Подібні дії є неприпустимими, якщо зберігаються підходи до реалізації стратегії "Рамштайну" як такого.

– Міністр оборони США Ллойд Остін, який модерує ці зустрічі, запевняв, що готовий перевернути небо та землю, щоб забезпечити всім необхідним Україну для перемоги над росією. Чи відчувається, що ті самі американці діють саме так?

– Можливо через те, що у нас зараз у всіх сенсах спекотно, ми перегрілися – і не бачимо, що це справді відбувається. Чи цього (надання нам масштабної військової допомоги) не відбувається. І Рамштайн-3 повинен прояснити, чи готові нам допомагати досягти поставленої мети не словами, а відповідними діями.

Настає час, коли кораблі зі США мають підходити до відповідних портів – нібито із озброєнням для України. І нібито дані поставки матимуть масовий характер. Тим часом, у ЗМІ пішла інформація, що американці та європейці нібито погодилися, щоб не постачати в Україну найближчим часом танки, а системи залпового вогню давати за мінімумом. Нібито, щоб не нашкодити гіпотетичним переговорам з росією.

Але тут більше запитань, все ж таки, до представників так званої Старої Європи. Президент Франції Макрон, канцлер Німеччини Шольц та італійський прем’єр Драгі, як і раніше, стурбовані "збереженням обличчя путіна".

І ця позиція лідерів ЄС кардинально відрізняється від рішень, ухвалених у результаті Рамштайну-1. Так що ми маємо великі надії на Рамштайн-3. І не просто відстежуватимемо ситуацію, а й боротимемося за максимальну реалізацію раніше схвалених стратегічних підходів у протистоянні з росією.

Заходу настав час вчитися не боятися – в України

– Що саме з озброєнь нам гостро потрібне?

– Можна, звичайно, банально відповісти, що потрібні сучасні артилерійські системи залпового вогню, ракетне озброєння, дрони-камікадзе. Але все це зводиться до можливих перспективних покращень за окремими позиціями. А питання у переговорах щодо постачання Україні озброєнь треба ставити ребром. Наголошувати на необхідності глобальних, масштабних, безперервних поставок нам різноманітних видів озброєння та боєприпасів до них.

– Як зрозуміти, скільки та чого потрібно?

– Є дуже простий показник – військовий потенціал Збройних Сил України та росії. На початку війни потенціал агресора втричі перевищував наш. Після першої хвилі наступу ми змогли скоротити потенціал противника на третину. Але лишилося ще дві третини. До того ж ми теж втрачали свій потенціал.

З того часу росіяни заповнили втрати за рахунок прихованого призову, офіційного (термінової служби), ПВК "Вагнера" тощо. І щоб протистояти цій армаді, вирішувати питання треба у комплексі – швидкими та масовими постачаннями в Україні сучасного озброєння.

Американці чудово знають, як можна підрахувати потенціал однієї та іншої сторони. І розуміють, чим відрізняється забезпечення оборонних бойових дій (з метою зупинити наступ супротивника) від наступальних (реалізації стратегії "Рамштайн"). Для останнього необхідно не просто підняти потенціал ЗСУ до рівня збройних сил росії, а й перевершити можливості противника. Ми ж поки що, незважаючи на героїзм та професіоналізм українських військовослужбовців, навіть зупинити ворожий наступ на низці напрямків не можемо. Що говорить про нерівний потенціал.

Як ми можемо розмірковувати про реалізацію стратегії "Рамштайну", задачі вищого стратегічного рівня, якщо не виконано навіть попередню? Потенціал ЗСУ не піднято до рівня хоча б російських збройних сил.

- З чим це пов’язано?

– Захід боїться це зробити. Танки давати вони бояться, РСЗВ у достатній кількості – бояться, тактичні ракети – бояться.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів, генерал армії США Марк Міллі (той самий, який давав Україні та її збройним силам 72 години на протистояння з росією, після чого ми, як він вважав, програли б) заявляє, що до роботи на гаубицях M777 (155-мм калібр), які нам поставляють, потрібно довго готуватися… І що наші артилеристи освоїли їх нібито лише на рівень "С" (тоді є більш високі рівні "В" та "А"). Але це можна відповісти питанням. А чому американці знімали цифрові системи управління з цих гаубиць? Нам віддали тільки ствол та "мушку" (коліматорний приціл). Нам що, через дульний ствол наводити на супротивника, хоч це гаубиця?

- Чому так?

– Як пояснюють – бояться, що це озброєння захоплять росіяни. І цифрові системи, встановлені на гаубицях, потраплять до росіян… Німці наполягають, щоб підготовка застосування озброєнь, які вони нібито готові нам поставити, тривала щонайменше 40 днів. Наші за два тижні освоюють ці гаубиці PzH 2000, але німці нічого не хочуть міняти. Тим самим підігруючи росії, тоді як ми щодня втрачаємо людей.

Усі вони на Заході чогось бояться. Того, що "путін втратить обличчя", то початку ядерної війни.

Нехай вчаться не боятися в України. Нехай навчаються героїзму та стійкості у наших воїнів.

Упевнений, якщо дати американцям у такому чистому вигляді – ствол та гармату – у них би й рівня "С" не було. Наші воїни, включаючи артилеристів, воюють із росіянами та їхніми поплічниками з 2014 року. А 2022-го – вже понад 110 днів у ситуації широкомасштабного вторгнення росії. І досить швидко все освоюють. І самі багато чому можуть навчити.

Тож у всіх цих тяганинах з постачанням озброєння в Україну більше політики, політичного страху у влади країн-союзників. А не об’єктивної оцінки ситуації, до якої ми їх підштовхуємо (російська агресія – це не лише проти України, а й проти всього цивілізованого світу, путін не зупиниться, якщо його не зупинити). І якщо наші союзники, справді, хочуть досягти такої високої мети, про яку говорили за підсумками Рамштайн-1, діяти треба в рази активніше та ефективніше.