Заморозити війну з росією вже неможливо, є лише два сценарії її завершення, — Сергій Рахманін

Член парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони, народний депутат Сергій Рахманін в інтерв’ю "Телеграфу" розповів, чи загрожує Україні можлива участь Білорусі в активних бойових діях проти нашої країни, чи зможе росія заморозити війну, і що допоможе Києву здобути остаточну перемогу над агресором. .

— Наскільки ймовірним ви оцінюєте сценарій активної участі Білорусі у війні після вчорашньої провокації?

— Інформація про те, що Збройні сили Республіки Білорусь хочуть долучити до участі в російсько-українській війні лунає вже декілька днів. Це пов’язано з тим, що через численні втрати, морально-психологічне розкладання контингенту російській військ, в Україні в них з’явилась ціла низка небоєздатних частин. Ті частини, де багато вбитих, поранених, полонених та дизертирів, поступово виводять з України. Першочергово це ті, хто працює на північному напрямку — їх виводять через Білорусь. Тому в окупантів виникають прогалини, які треба заповнити, і з логістичної точки зору їм вигідно долучати саме білорусів.

По-перше, використовувати як гарматне м’ясо громадян іншої країни простіше. По-друге, їм легше перейти кордон, оскільки не треба тягнути колони, втрачати час на злагодження.

Зазначу, що громадськість в Білорусі проти цієї війни. Крім того, за тією інформацією, яка в нас є, білоруські військові демотивовані. Вони не прагнуть помирати за незрозумілі цілі на чужій землі, але ситуація виглядає так, що лукашенка особливо ніхто про це не питає. Ситуація з цим начебто обстрілом, який був на території Білорусі, достатньо заплутана. Є офіційна заява українських прикордонників, і є офіційне спростування Білорусі. Це може означати, що Мінськ всіма зусиллями намагається уникнути своєї активної участі у війні. Тому що де-факто вони й так в ній беруть участь.

Через білоруський кордон заходили російські війська, вони (білоруси — Ред.) заправляють російську техніку, а, за деякими даними, білоруських пілотів навіть долучали до бомбардувань українських міст. Хоча ця інформація не підтверджена. Є ризик, десь відсотків на 80, що тим чи іншим боком білоруських військових до війни таки будуть долучати

— Наскільки це нам загрожує?

— Це неприємно. Тому що наші військові досить втомилися, а тут йдеться про повнокровні частини, які не брали участь у бойових діях. Білоруська армія не дуже велика, вона не несе серйозної загрози, але там є кілька частин, які можуть бути залучені для виконання певних завдань.

Поки йде облога Києва, ворог не отримав жодної оперативної переваги, але підійшов до міста досить близько з різних боків. Наразі точаться жорсткі бої на півночі, і поява додаткових ресурсів може ускладнити життя нашим захисникам. Це стосується і Чернігова, і Чернігівщини, і далі.

Але, як показує досвід, такі обставини лише зміцнюють нашу відсіч.

— Обговорюють зараз можливі подальші сценарії. Наприклад, "заморозки" війни, днів через 7-10. Як це може бути? І як ви до цього ставитеся?

— Я не розумію, що таке заморозка війни. Такого не буває. Заморозити можна було конфлікт в Нагірному Карабаху, на деякий час заморозити конфлікт в Придністров’ї, на Кіпрі. Як можна заморозити війну? Війна це широкомасштабна глобальна історія, у якої є два виходи — або перемога і поразка однієї зі сторін, або перемир’я, яке укладається на певний час, за певних обставин. От приклад — війна між Північною та Південною Кореєю. Це була повномасштабна війна, в якій брали участь представники інших держав. Сполучені штати воювали на боці Південної Кореї, китайці на боці Північної. Ця війна юридично не припинилась, але де-факто війна зупинилась на умовах перемир’я, до якого долучались ООН, Америка, Китай, Радянській Союз.

Якщо ми говоримо про перемир’я, то сьогодні воно не виглядає реалістичним. Жодна зі сторін насамперед росія не збирається йти на перемир’я.

— А що може стати переломним моментом для росії, щоб це перемир’я все ж таки відбулося? Чи слід винятково військовими діями їх добивати, як ми зараз це робимо?

— Людина, яка знає достеменно відповідь на це питання, отримала б одразу Нобелівську премію миру. Можна лише припускати певні сценарії: фактором, який може зупинити російську навалу, окрім абсолютної доблесті наших Збройних сил і неймовірної віддачі українського народу, мають бути якісь зовнішні чинники. Це або дуже жорстка і різка позиція Заходу. У них на руках величезна кількість козирів і питання тільки в тому, зможуть вони ними розпорядитись чи ні.

Якщо ми разом всі разом не зупинимо путіна, то ця війна, яку вже можна вважати зародком Третьої світової, перетвориться на справжню світову і піде далі. Другим чинником може стати певне морально-психологічне розкладання російських збройних сил. Хоча путін і перетворив Росію на північну Корею, яка закрита від об’єктивної інформації. Але величезну кількість домовин, поранених, або тих людей, які зараз намагаються звільнитись зі Збройних сил росіі неможливо буде довго приховати. І це може призвести до певних антивоєнних настроїв всередині рф. Це може похитнути боєздатність російської армії, тому це також може вплинути. Ці люди не будуть готові вмирати, вбивати. І моральний дух буде слабшати. Перераховані фактори вкупі й можуть зупинити війну. І дати Путіну по руках. Якщо не зламати хребта.

Але тут важлива роль Заходу. Бо певною мірою в тому, що путін виріс в такого кровожерливого хижака, є провина Заходу, який його підгодовував. Путін як маленька дитина, яка сама собі вимірює межі дозволеного. Його не били по руках всі ці роки й він йшов далі, поки не перейшов межу. Якщо зараз не буде категоричної відповіді, то він не зупиниться.

Санкції це прекрасно, але це не ті речі, які зупиняють хижака.

— Цікава ваша думка щодо вступу до НАТО та ЄС. Чи близька ця перспектива?

— Ми всі бачили відповідь Європейського Союзу – велика частина країн найближчим часом нас там бачити не хоче. Вони змінюють свою позицію, але не так швидко. Хоча кількість тих країн, які підтримують європейський напрямок України, також велика. Як і допомога. Поступово я думаю, що вони схилять й інші країни. Тому що той самий Макрон чи Шольц виходять не з політичних інтересів, а з економічних. Вони міряють все втраченою вигодою.

Якщо інші країни ЄС і НАТО не зможуть змінити цю ситуацію, то це означає, що ці інституції, в першу чергу НАТО, цей іспит війною в центрі Європи не втримали. Поки що принаймні не втримують. Вони намагаються допомагати, але це не та ціна, яку вони б мали заплатити за безпеку в Європі. Ми платимо набагато страшнішу ціну.

Читайте також на "Телеграфі" думки експертів про те, чому США дозволяють росії бомбардувати Україну.