Якщо Україна програє, то іншим буде уготовано страшний, потворний світ сірості та крові

Офіцер Армії оборони Ізраїлю, військовий аналітик Ігаль Левін розповів, чому світові не можна залишати Україну без підтримки

Максим Жорін, український офіцер, заступник командира 3-ї ОШБр, на своєму каналі озвучив досить просту, але натомість важливу думку, яка, попри свою простоту, не завжди всім очевидна. Ось його заява повністю:

"Усі питання про брак боєприпасів, дефіцит снарядів тощо ще раз повинні донести до всіх одну єдину думку — ми можемо розраховувати лише на власні сили. А не будувати всі плани на майбутнє, розраховуючи, що нам завжди допомагатимуть.

Не будуть і не повинні. Кожна держава має свої проблеми та пріоритети. І далі проблем у всіх буде лише більше. Тому цілком логічно, що допомога від Заходу скорочуватиметься, а більшість наших потреб нам доведеться закривати самостійно".

Все вірно, лаконічно та чітко. Світ завжди працював тільки так, і тільки так працюватиме й надалі. Але я додам один момент — на мою думку, підтримка України, як і раніше, продовжує обслуговувати як національний інтерес США, так і Великої Британії. Допомога від них повинна йти не тому, що вони щось винні Україні (ніхто нікому нічого не винен у нашому світі, якщо немає прямих союзницьких домовленостей, і то, навіть у таких випадках історія знає безліч прикладів на**алова), а тому що перемога Росії не обіцяє нічого хорошого світоустрою, який довгий час США і Велика Британія вибудовували.

Будь-яка цивілізація, як і будь-який соціум — гріш йому ціна, якщо вони не в змозі себе захистити. Україна веде не просто війну за незалежність, а за право збереження спадщини героїчної доби минулих століть. Якщо Україна програє і переможуть деспотії Азії, вся ця вісь Ірану, РФ, КНР, КНДР, то не лише українцям, а й іншим буде уготовано страшний, потворний світ сірості, крові та лай*а. Саме тому Україну не можна в жодному разі залишати наодинці із цим кошмаром зі сходу, який вона хоробро зустріла грудьми у повномасштабному вторгненні 24 лютого 22 року, і продовжує зразково його бити, навіть будучи у найважчих, максимально незавидних умовах.

Наша моральна місія, тих, хто має хоч невеликий голос в інформаційному просторі — постійно підсвічувати це, нагадувати, бити на сполох, кричати, наголошувати, вимагати. Не давати Україну видавити з цього інформаційного простору. Не дозволяти людям забувати, що Україна все ще стоїть, б’ється, б’є у відповідь, і що не можна її в жодному разі залишати одну.

Джерело: пост Левіна в Telegram