Співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький розповів "Телеграфу", чому влада України через пів року матиме сумнівну легітимність
Україна увійшла в осінь-2023, яка точно буде складною. Коли твій бюджет на 60% залежить від зовнішньої допомоги, коли повномасштабна війна триває вже понад півтора року, та ще й на твоїй території (яка вся – у досяжності ракетних ударів агресора), на позитив очікувати не доводиться.
Зеленський і Кулеба вже попереджали, що на нас чекає складна осінь. У тому числі у дипломатичному плані. Є тенденція (поки не мейнстрим, але вже є) до "заморожування" війни. Що, звісно, Україні у певних аспектах невигідно.
Думаю, що саме восени чи на початку наступного року ми зрозуміємо – всі ці розмови про необхідність проводити вибори, попри війну, це серйозно чи ні.
У таких виборів, навіть за зміни законодавства (зараз воно забороняє проводити їх у воєнний час) буде сумнівна легітимність. Адже мільйони людей – за кордоном, сотні тисяч – на фронті та в окупації. Але у 2024 році, якщо нинішня влада не проведе вибори, вже вона сама матиме сумнівну легітимність. Нагадаю, що чергові парламентські вибори мали б пройти цієї осені (29 жовтня), а чергові президентські – 31 березня 2024-го.
Щоб нам полегшало – і восени, і взагалі, – потрібна велика перемога на фронті. Прорив на Мелітополь, наприклад. Це дасть суспільству, Україні друге дихання, надихне наших союзників. Нам краще-швидше постачатимуть зброю. Адже всі хочуть бути на боці переможців, говорити про свій внесок у цю перемогу.
Щось може "рвонути" і в росії, що теж буде нам на користь. Наприклад, якщо путін піде на відкриту мобілізацію.
Але він піде на це навряд чи. У кремлі побачили, як негативно реагує народ на мобілізацію. Зробили ставку на точкову мобілізацію, потихеньку скручуючи народ у регіонах, в окупації, у в’язницях, не роблячи ставку на великі міста. До того ж поки відкриті кордони – є можливість скидати пару. І хто хоче – ще має можливість рвонути з Росії, а не стати потенційно небезпечним елементом там.
Питання ще й у тому, що нескінченна мобілізація, навіть точкова, б’є не лише по психології, а й по економіці. Потік іммігрантів, на яких також йдуть облави з метою мобілізації, дедалі менше. Тим більше, що рубль слабшає, інфляція набирає обертів. Заробляти в росії стає менш вигідно і більш небезпечно, ніж ще десь. Величезна кількість російських фахівців уже звалила за кордон, багатьох мобілізували, когось уже утилізували в Україні. Це серйозні виклики для економіки, ослабленої санкціями.
Щоб не допустити соціального вибуху, путін не піде на мобілізацію. І намагатиметься зробити все, щоб полиці магазинів не спорожніли. Тому що розвалу Російської імперії та Радянського Союзу передував якраз дефіцит продовольства. Коли нема чого жерти – народ починає бунтувати. Отже, кремль не допустить порожніх полиць.
Інша річ, що зростання інфляції та ослаблення рубля призводять до того, що купити звичайні росіяни можуть значно менше, ніж раніше. Втім, їх це, схоже, не бентежить. Аби "Україні й Заходу, що загниває, було гірше, а ми потерпимо, а потім — якось встанемо з колін, розмахуючи ядерною палицею". Психологію росіян путін чудово знає. Тому так спритно керує цим бидлом.
Що, до речі, доводить смерть пригожина.
Була яскрава медійна постать, яку російська пропаганда активно героїзувала якийсь час. У тому ж Ростові під час походу вагнерівців пригожина радісно зустрічали, тепло проводжали. А потім – бах! – і підірвали його до біса разом з іншими топперсонами ПВК "Вагнер". А потім ще й поховали мало не як собаку – тихо, нашвидкуруч.
І що? Хтось вийшов на мітинг, хтось хоча б пікнув у соцмережах, включаючи самих вагнерівців. Ні. Спокій та мирнота.
Не думаю, що все це – імітація. Якби пригожин хотів імітувати свою смерть – це було дуже легко зробити в Африці. Якби там розвалився літак нібито з ним на борту – можна було фальсифікувати все, що завгодно. Тож грохнули його чи військове лобі, чи скривджений путін.