Український журналіст, головний редактор видання "Новинарня", прокоментував реакцію українців на обстріл Чернігова.
Поки стрічка шукає винних та відповідальних за наслідки прильоту по виставці дронів у Чернігові, зверніть увагу на такі речі:
1. Поділ міст України на "прифронтові" та решту (умовно спокійні) є хибним, а часто і шкідливим.
Чернігів не набагато ближчий до кордону, ніж Київ. Мені дивно чути від львів'ян: "То у вас у Києві постійні обстріли, а в нас спокійно". Невже? Як показує практика останніх тижнів, прилетіти, вбити і зруйнувати ракети чи уламки можуть і в Чернігів, і в Київ, і в Коломию, і у Львів. Гадати, куди частіше, а куди рідше — таке собі заняття. До речі, деякі міста на заході України за останній рік обстрілювали значно частіше, ніж Чернігів.
2. Я не впевнений, що Чернігів — найкраще місце для збору дронарів в умовах, коли складно забезпечити секретність цього заходу для ворога. Але від вимог посадити і розстріляти організаторів виставки дронів — один крок до визнання того, що ЙР (росіяни, — ред.) б'є лише по (умовно) військових цілях, і ці удари можуть бути більш виправданими, ніж удари по церквах, портах, школах, зернових терміналах, супермаркетах, піцеріях і житлових будинках.
Військові і волонтери зараз, під час війни, були чи є в кожному селі. І вони проводять свої заходи. Вся Україна для рускіх — це велика військово-нацистська ціль.
У багато цивільних об'єктів прилітає не просто так. У деякі — випадково. Але це не означає, що слід відмовлятися від проведення всіх заходів або переносити всі заходи у Київ, де "петріоти".
3. Різні заходи відбуватимуться далі, і — поки триває війна — загроза зберігатиметься. Наприклад, і для засідань Верховної Ради, про час і місце проведення яких ворогу відомо значно більше, ніж про виставку дронів в Че.
У цьому контексті дуже важливою є робота СБУ/військової контррозвідки. Хтось злив у Росію інфу про місце виставки дронів — його потрібно знайти, викрити, довести провину і посадити. В ідеалі — викрити превентивно йому подібних кротів.
Зрадники, ворожі агенти й інформатори можуть бути будь-де. Не лише біля піцерії у Краматорську. І не лише в Чернігові. Давайте звернемо увагу: хтось розкрив ЙР час заходу з пілотами-випускниками на аеродромі в Коломиї, куди прилетів "Кинджал". Унаслідок того прильоту там загинув ще й 8-річний Володя Балабаник. І це, наголошу, було не біля кордону. Але було.
Сказане вище не означає, що з сьогоднішнього Чернігова не треба робити висновків. Навпаки. Є кров, і нею потрібно писати правила. Щоб минулорічні Яворів, Миколаїв, Вінниця, цьогорічне Гончарівське не повторювалися за чисельністю жертв від прильотів.
Але давайте лишатися при тямі і не полювати на уявних відьом.
Ми всі маємо навчитися жити, служити і працювати в Україні в умовах війни — з дотриманням інформаційної гігієни і безпекових вимог. Але без непотрібних істерик. Ну і також без постійних психів, коли тільки десь щось перелітає із Саваслєйки в Сольци.
Давайте хоч самі себе не руйнувати.
Джерело: пост Лиховія у Facebook .