Пиха західних аналітиків іноді пригнічує. Все на цій війні робиться вперше

Пиха західних аналітиків іноді пригнічує. Від України вимагають часом не просто більшого, а того, що за межею розуміння, що таке сучасне поле бою.

Остання війна такого масштабу, як сьогодні, — це Війна Судного дня. Тільки вона трапилася 50 років тому. Цієї осені виповниться рівно 50 років. Жодні інші війни і близько не стоять за масштабом, хіба що тільки ірано-іракська, але там були приблизно рівні армії, як за чисельністю, так і щодо технічного оснащення.

Війна Судного дня схожа на війну в Україні тим, що армія Ізраїлю протистояла більш численному та технічно оснащеному ворогові. А через передові системи ЗРК, які були у Єгипту та Сирії, ізраїльська армія стримувала ворожий натиск і контратакувала на першому етапі війни, не маючи переваги в повітрі.

Причому найперша масштабна танкова контратака ізраїльтян закінчилася крахом.

Перше та останнє, що кардинально різнить ці війни – часові рамки. Війна Судного дня була відносно швидкоплинною. Але в Ізраїлю була і Війна на виснаження, яка тривала три роки і багато в чому мала характеристики сьогоднішньої війни. Це і артилерійські дуелі, і рейди піхоти, і використання авіації та танків, і відчутні втрати. Різниця лише у тому, що фронт був статичним.

Але Війна на виснаження була ще раніше, ніж Війна Судного дня. Тобто вже півстоліття ніхто не вів конвенційні війни такого масштабу. Просто немає досвіду. Взагалі. За ці 50 років засоби зв’язку, виявлення, всякі сенсори та інше настільки змінилися і зробили крок вперед, що багато з того досвіду вже банально не актуально.

Та сама Війна Судного дня була і першою війною, де відносно масштабно використовували БПЛА. Ну, як масштабно — кілька десятків вильотів розвідувальних БПЛА за всю війну.

Сьогодні БПЛА роблять десятки, а часом і сотні вильотів на день. А сумарно фронтом їх тисячі. А як і найбільш оптимально використовувати ці БПЛА ніхто не знає. На рівні взводу? Роти? Батальйону? Автономно чи ні? Робити ставку на FPV чи ні? А що робити, коли нелітна погода? А як же РЕБ?

І таких питань нескінченна кількість.

Дрони сьогодні нагадують танки на початку своєї появи. Воно начебто і грізно, і їде, і стріляє, і навіть десь допомагає прорвати оборонні позиції ворога, але чорт ногу зломить, як їх розвивати далі. Створювати цілі танкові дивізії чи надати танки піхоті? Робити ставку на важкі танки чи легкі і швидкі? Танк – це зброя підтримки чи прориву?

Ось такими питаннями мучили себе військові мужі сотню років тому, поки німці не вигадали найкращу та найефективнішу тактику та концепцію застосування танків для того часу.

З дронами відбувається сьогодні те саме. БПЛА літають і допомагають бійцям, але як саме використовувати цю стару-нову зброю найбільш оптимальним чином, ніхто не знає. Все на цій війні робиться вперше.

Ця війна — не війна примар минулого, хоча її постійно намагаються віднести чи не до Першої світової з її окопами. Ця війна піднімає безліч питань, на які поки немає відповідей. Неправильно оцінювати цю війну, дорікаючи українцям, що у них, наприклад, не завжди вдається загальновійськовий бій.

Може, чи варто подивитися на ці речі інакше? Наприклад, чому їм вдаються інші аспекти. Наприклад, контрбатарейна боротьба.

Може, навіть завдяки новому царству всюдисущих дронів? І через те, що використання дронів у таких масштабах ще ніким не осмислене, тому й незрозуміло, коли щось десь, хай і всупереч, але виходить. Можливо, замість того, щоб шукати в українських захисників вади, варто звертати увагу на ті аспекти, які ще до кінця не осмислені, але все одно працюють, звертати увагу саме на них і намагатися посилити саме їх, тим самим надаючи українським солдатам упевненість у їх боротьбі.