Істерика Кремля у виконанні лукашенка: чому рф так поспішає "заморозити" війну

Читать на русском
Автор

Експерт ГО "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко спеціально для "Телеграфу" розповів, що означає цей путінсько-лукашенківський блеф

Невизнаний президент Білорусі олександр лукашенко заявив, що світ на порозі Третьої світової війни. На його думку, Україні та рф слід розпочати переговори без попередніх умов (припинивши стріляти, без права переміщення техніки та перекидання зброї з обох сторін).

Путинський рупор – пєсков – поспішив заявити, що його шеф та лукашенко обговорять наступного тижня цей заклик про "перемир’я".

Що ж означає ця московсько-мінська гра?

Ну, лукашенко точно насмішив – та так, що "Ліга сміху" йому може позаздрити. Заяви у стилі "НАТО хоче напасти на святу білоруську землю" — тупе повторення кремлівського наративу, що "усі хочуть захопити святу російську землю". За логікою путіна та його зграї, всі у світі чомусь настільки тупі, що заради нафти та газу готові нападати саме на росію, яка володіє ядерною зброєю. А не на Бахрейн, у якого взагалі немає армії, або на точно не наймогутнішу Венесуелу.

Ну от усі такі тупі, вважають у путіна та лукашенка.

Але біда в тому, що цей наратив заходить – і значній частині росіян, і частині білорусів. Зрозуміло, що нормальні люди з таких "аргументів" сміються. Але ненормальних, як свідчать останні роки, у тій же росії – куди більше.

Якщо серйозно, то у виконанні лукашенка ми побачили написаний у Кремлі новий ультиматум. Попередження про нову ескалацію, якщо демократичний світ продовжить допомагати Україні взагалі – і готувати контрнаступ зокрема. Бу-у-у – ядерна війна не за горами! Давайте скоріше домовлятися! Нехай те, що росія захопила, те в неї і залишиться. Поки що… Не треба це відбивати. Не треба нічого деокупувати.

Чому так істерично, так явно, так відкрито все це вимагає Кремль (лукашенко тут просто рупор)? Тому що путіну – кров з носа – потрібен перепочинок. Зовсім не заради миру. Мета – накопичити сили. Путінська армія може під тиском українського контрнаступу посипатися. Швидше за все, на півдні, що дозволить нам вийти на Чонгар та Перекоп ще до осені. І росіяни випрошують, брязкаючи ядерною зброєю, перемир’я. Щоб накопичити і людські ресурси для нових атак, і ракети – для нових ударів. І потім відновити бойові дії – у зручний для себе момент.

Нагадаю, що згідно з тим, що в рф зветься конституцією, ті ж Запоріжжя та Херсон — "свята російська землю". І їх рано чи пізно треба "звільняти".

Як наслідок – вустами лукашенка Кремль обіцяє спопелити весь світ, якщо не розпочнуться переговори по лекалах Московії.

Путінський режим зараз у такій ситуації, що погодився б навіть на введення миротворчих сил на "лінію зіткнення". Тому що сьогодні для рф це вигідно.

Ймовірно, російське вище військове командування усвідомило, що їхній фронт може бути прорваний незабаром. І смикає політичне керівництво — (при)зупиніть все, поки не пізно!

Немає сумнівів, що нам потрібно ігнорити цю російську істерику в виконанні лукашенка. І продовжувати готувати контрнаступ. І проводити його – коли буде створено необхідні умови.

Але при цьому слід розуміти, що Україну намагатимуться зупинити навіть деякі західні союзники. Принаймні від деокупації Криму, Донецька, Луганська. На камери всі підтверджуватимуть, що все це – Україна. А не на камеру, десь за лаштунками – переконувати наших дипломатів та політиків, що не треба заходити до того ж Криму. Не треба намагатися відбити повністю Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську області. Аргументуючи це зокрема тим, що більшість населення там нібито вже нелояльна до української влади. А тому давайте домовимося "десь посередині". Але навіть такі розмови можливі лише після того, як успішно розвиватиметься наш контрнаступ. Коли ми, як мінімум, вийдемо на адмінкордони Криму. А виходити на них, безперечно, треба! Не вестись на путінсько-лукашенківський блеф. Усіляко демонструвати свою готовність до переговорів. Але – лише після того, як російські окупаційні війська заберуться з усієї території України. Включно з Кримом.