Лютневого загострення на фронті не уникнути: у путіна залишилося мало часу

Читать на русском
Автор
969
путін не полишає спроб здійснити свій диявольський план по захопленню України
путін не полишає спроб здійснити свій диявольський план по захопленню України. Фото Колаж "Телеграфу"

Заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог Олексій Голобуцький спеціально для "Телеграфа" про ймовірні плани росіян підготувати новий наступ до лютого

Секретар РНБО України Олексій Данілов вважає, що від місяця до трьох на нас чекає складний період у протистоянні з РФ. Думаю, всім уже ясно, що лютневого загострення на фронті не уникнути. Росіяни побачили, що Захід зважився на постачання Україні важкої техніки. Танки прибудуть протягом місяця-двох, до літа справа може дійти літаків. І якщо Кремль хоче завдати якогось "вирішального удару", часу у нього залишається мало.

При цьому вже зрозуміло, що на захоплення великої кількості територій у росіян немає ні сил, ні коштів, ні морального духу. Завдання, схоже, варте хоча б у тимчасовому перехопленні стратегічної ініціативи. Тому є логіка в словах Данілова, та й не лише його (військові аналітики говорять про те саме), що найближчі місяці будуть дуже спекотними, особливо для Донецької області і, можливо, для Запорізької.

Зрозуміло, що росіяни підуть у більш масований наступ, щоб нав’язати свою волю на полі бою, а потім спробувати вийти на переговорний процес із вигідніших, ніж зараз, для них позицій. Сподіваючись, наприклад, переконати офіційний Київ, що всі території він у найближчому майбутньому нібито не поверне, що окупанти там стоятимуть на смерть — і пом’якшать переговорну позицію України.

У свою чергу, ми маємо надію за рахунок контрнаступу завдати потужної поразки противнику, перерізати сухопутний коридор до Криму. Після чого є надія, що оточення змусить-таки путі піти на реальні переговори.

А як буде насправді, лише час покаже. Не можна виключати, що ми бачимо просто нагнітання ситуації, яка нічим не закінчиться. Що відбувається брязкання зброєю, а наступів не буде. Що кожна зі сторін боїться в результаті зазнати таких втрат, після яких оговтатися буде неможливо. Адже для наступів потрібна кратна перевага в чисельності над супротивником. А у нас плюс-мінус паритет.

Але якщо путін продовжує вірити, що другий масований наступ принесе йому потрібну перевагу, він може на цьому піти, атакуючи Україну з різних боків.

Що стосується можливого залучення до наступу Республіки Білорусь. У війну вона й так залучена, про це сказано-переказано. Але до наступу вона не готова. Країна вчетверо менша за Україну, яка фактично знаходиться під контролем росії. Що вона може? Ввести максимум 50-тисячне угруповання, спільне з рф? І що це кардинально змінить? Якби це було 150-200 тисяч проксі-сил – інша річ. Але такого там немає й поряд. До того ж, величезні проблеми із мотивацією. У росіян її немає, доводиться карних злочинців наймати. А в білорусів — і поготів.

Не варто забувати і про те, що ми вимушено тримаємо в районі українсько-білоруського кордону серйозне угруповання. Звели найпотужніші укріплення. Ешелоновану оборону. Легкої прогулянки у тих, хто намагатиметься напасти на Україну з території РБ, точно не буде.