Як війна вплинула на російську економіку? П'ять важливих висновків

Наприкінці року багато хто підбиває його підсумки для української економіки, яка, безумовно, може зробити ривок після нашої перемоги над російським агресором.

Мені здалося цікавим підсумувати рік російської економіки. Там, на жаль, не все так погано, як могло бути. Але й хорошого, зрозуміло, також мало. Особливо з огляду на те, що санкції почнуть приносити головні плоди в майбутньому. А репутаційні втрати, так само, як і втрата ринків – це стратегічна поразка росії з далекосяжними наслідками.

Виділив п’ять основних моментів.

1. Країна-агресор потрапила під системні санкції (найпотужніші у світі), іноземні компанії йдуть з її ринку. Російський тоталітарний режим став токсичним для цивілізованих країн. Відбулася майже повна консолідація Заходу (і не лише його) у засудженні злочинів рф.

2. Відбулася поразка м’якої сили росії (підкупи, лобізм, корупція, пропаганда), особливо в Європі, де вона створювалася протягом 20 років. Не просто підтримувати рф, а й вести з нею бізнес стає репутаційно збитковим.

3. Відносний успіх у роботі нафтового та газового ринку. Попри прогнози, росіяни майже за рік відкритої війни проти України, попри всі свої військові злочини та відвертий геноцид українців, змогли багато заробити на енергоносіях. Не вийшла у 2022 році повноцінна блокада. Російська економіка, хоч і впала на 3-5%, але в доларовому вираженні, через курсові різниці, через те, що ринок валюти став дуже куцим, збільшилася до понад 2 трлн доларів. Тобто економічний та фінансовий потенціал нацистської росії, на жаль, залишається на досить високому рівні.

4. Зростання схематозу, сірих постачань, паралельного імпорту – постачання необхідних коштів та товарів, зокрема для військово-промислового комплексу. Ті ж дрони та ракети, що летять на Україну, зроблено за допомогою компонентів, поставлених вже після запровадження санкцій. У цьому плані, де-факто, рф за допомогою механізмів, які існують, за допомогою низки країн-партнерів, навчилася обходити обмеження. Ставка на те, що вони після формального ухвалення серйозно вдарять по агресору, на жаль, не спрацювала.

5. Рівень економічного невігластва та зомбування російських громадян виявився набагато сильнішим, ніж можна було припускати. Надії, що перші сто тисяч жертв змусять їх протестувати проти війни, схоже, не виправдовуються. Таке відчуття, що і у путіна, і взагалі у більшості російських громадян фактор смерті і тих жахливих злочинів, які вони творять, не змогли вибити з голови ту брехню, яку два десятки років сіяла російська пропаганда. Типу – "ми стоїмо за свою землю, ми воюємо, щоб змусити українських нацистів сісти за стіл переговорів, наша економіка – найкрутіша, а війська – найкращі". Все по Орвеллу: війна — це мир, брехня — це правда тощо. Потрібно посилювати тиск на агресора. І вже зрозуміло, що не так створення росіянам економічних складнощів, як заподіяння ним поразок на полі бою може стати вирішальним чинником нашої перемоги.