На Херсонщині побачив справжній геноцид українського народу з боку росіян

Сьогодні був виснажливий та насичений день.

Я відвідав звільнене містечко Херсонщини Берислав в межах гуманітарної місії, організованої моєю Першою окремою бригадою спеціального призначення ім. Івана Богуна, Житомирською міською радою, яка зібрала гуманітарний вантаж з продовольством, представниками Цивільно-військового співробітництва ОУВ Кривий Ріг, дуже дякую Оксані Козиренко. Завтра буде відео на офіційній сторінці бригади, а сьогодні текст тут у мене.

Берислав значний час пробув в окупації. Аби проїхати до нього, ви минаєте знищені села та підірвані мости, ідете через покинуті окупантами позиції, по дорогах, де ще тривають заходи з розмінування та валяється спалена військова і цивільна техніка. Це години роздивляння справжнього геноциду українського народу з боку росіян.

В місті немає води, електрики та зв'язку. Завдяки старанню Бериславської ВЦА там ідуть роботи з відновлення.

Люди змучені, але вони вітають повернення України. Більшість тих, кого я зустрів, україномовні, вітаються та обнімають, дякують, плачуть.

Місто досі знаходиться під обстрілами, тому ми переїжджали з району в район, роздавали гуманітарну допомогу, аби не створювати скупчення людей.

Кожну хвилину лунають вибухи. Деякі люди зголосилися на евакуацію, а багато хто ні.

В місті залишаються і старі люди, і родини з дітьми.

Діти, доречі, першими біжать обніматися — з українськими прапорами в руках.

Я дякую усім, хто взяв участь в сьогоднішній допомозі. Берислав — це Україна.

Слава Україні та Слава ЗСУ.

P. S. Окремо дякую Роману, яки віз цей вантаж з Житомирщини та завзято сьогодні з нами його роздавав, — написав Мирослав Гай.