Росіяни перейшли на іранські "літаючі мопеди" не тільки тому, що у них закінчуються ракети

Рашисти перейшли на іранські "літаючі мопеди" не тільки тому, що у них вичерпуються крилаті та балістичні ракети з дальністю пуску в 500 км та більше.

Але й тому, що у них вичерпується навіть запас керованих ракет для тактичної авіації, якими вони теж били по цивільній інфраструктурі України.

Коли рашист Суровікін вчора ганьбився на камеру для кремлівських пропагандонів, він заявив зокрема, що путінське "люфтваффе" за весь час війни використало вже 7 тисяч "керованих авіаційних засобів ураження".

Від цієї цифри точно варто відняти порядка 300 крилатих ракет типів Х-22, Х-101 та Х-555. В статистику по "авіаційним засобам ураження" орки могли включити й ракети "повітря-повітря", наприклад Р-27 чи РВВ-АЕ. Могли навіть приписати й протитанкові керовані ракети "Вихрь", які застосовуються зі штурмовиків Су-25.

Але очевидно, що основна частка із відстріляних 7 тисяч "керованих авіаційних засобів ураження" рашистів – це ракети радянського виробництва типів Х-29, Х-31, Х-58 та Х-59, якими Росія знищує наші мирні об’єкти.

Наприклад, саме Х-59 росіяни використовували для ударів по нафтобазах на Заході України в березні цього року. І в травні, коли розбомбила "Артемсіль". І зараз ними б’ють по зерносховищах та терміналам із соняшниковою олією.

Х-29 – це сама така ракета фігурувала в новинах, що орки поцілили у вуличні вбиральні на Одещині та Запорізькій області.

Х-31 – такими рашисти стріляли по портовій інфраструктурі в Одесі та Одещині, і це про такі ракети попереджало ОК "Південь", що вони можуть розірватись у повітрі, через свій поганий технічний стан.

А Х-58 — це протирадіолокаційна ракета, такі ракети росіяни використовували для "полювання" на нашу ППО на початку війни. Як бачимо, "полювання" у ворога не задалось. Зате задалось із некрологами в стилі "вечного полета, братья".

Відновити запас крилатих ракет радянського виробництва для тактичної авіації Росії буде ще складніше, аніж запас стратегічних КР та балістичних ракет.

Бо попередні декілька років до війни Кремль взагалі якось мало приділяв уваги та ресурсів цьому виду зброї, доктрина передбачала перемогу "Калібрами" та "килимовими бомбардуваннями".

А тепер уже такі питання вирішувати пізно, проблеми з електронікою та двигунами для виробництва ракет стосуються усіх сегментів російського ОПК.

І це стало ще однією причиною, чому Кремлю довелось "йти на поклон" до Ірану по "літаючі мопеди".