У путіна залишилося три важелі впливу, два з них уже задіяні
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Бізнесмен і популярний блогер Роман Шрайк переконаний, що у російського президента залишилося не так багато важелів впливу на світову спільноту і два вже задіяні
Підсумки підіб’ємо.
У Путіна залишилося три важелі впливу:
• мобілізація,
• ракетний тероризм,
• ядерні удари.
Ще, звичайно, можна продовжити міняти місцями військове керівництво, але це мало на що впливає.
Два з трьох важелів уже задіяні.
Мобілізованих ми бачили. Причому серед них уже є загиблі та потрапили в полон. Частина воювати зможе, але більшість — це недієздатний, невмотивований баласт. На утилізацію якого, звісно, доведеться витратити значні зусилля.
Можна і 3 мільйони мобілізувати, дати їм у ліву руку пляшку горілки, праворуч — шматок арматури і відправити в атаку. Все це війну затягне, та її хід не переламає. Більше того, певний момент цей баласт може відіграти ключову роль у розгоні панічних настроїв на фронті. А заклик нових і нових хвиль на тлі загибелі старих ще негативніше позначиться на настроях у тилу.
Ракетний тероризм якийсь час зможе руйнувати інфраструктуру в режимі — частина ракет не злетіла, половину збили, а з половини, що долетіли, потрапила по доріжках у парку. Але запасу ракет, щоб з такою ефективністю зруйнувати все і вся, Росія не має.
Навіть якщо зруйновану енергетичну інфраструктуру не вдасться оперативно відновити, ми на одну зиму повернемось у 90-ті. Особисто я маю досить великий досвід "зимівель" при температурі +13 градусів у квартирі, з віяловими відключеннями електрики і без гарячої води з крана. Неприємно, але не смертельно. І знову таки не впливає на те, що відбувається на фронті.
А ось із ядерними ударами цікаво. Путін у своїй промові, що супроводжував "референдуми", розмахував бомбами, але потім як у рот води набрав. Хоча, здавалося б, на його думку українська армія зараз захоплює "приєднане" до Росії. Споконвічно вкрадене.
Але ні – мовчить. Штатам вдалося дохідливо пояснити, що буде за спробою реалізації ядерного шантажу, і Путін знову себе обдурив, довірившись генералам, які обіцяли неминучу перемогу після масового відправлення на фронт алкашів і офісних працівників.
Разом. Ми частково повертаємося до ситуації двомісячної давності — Путін вірить, що в нього й так усе вийде, а ми готуємось продовжувати звільняти свої землі.
Джерело: телеграм-сторінка Романа Шрайка.