Після удару по Кримському мосту у путіна був вибір між поганим і дуже поганим варіантом

Експерт аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ігар Тишкевич упевнений, що Україна не повинна зупинятися

Російський президент володимир путін назвав увечері в неділю, 9 жовтня, вибух на мосту через Керченську протоку, що стався в суботу, 8 жовтня, "терактом" і заявив про те, що в ньому винні "українські спецслужби".

А вже ранок понеділка, 10 жовтня, розпочався з масованого ракетного удару по всій території України, включаючи центр Києва.

Хто організував підрив моста – хай знаються військові фахівці. Важливо розуміти, що у нас триває війна, причому не перший місяць – активна фаза. І росія нічого не підривала, щоби напасти на Україну 24 лютого.

Тут скоріше інше. Підрив Кримського мосту став ляпасом для путіна. Причому черговим, з огляду на гучні заяви, які були раніше. Що буде якась "велика відповідь" і так далі.

Вийшло, що путін опинився, скажімо так, у незручному становищі. Після всіх заяв про "успішне перегрупування", "жести доброї волі" – спроба видати те, що сталося з Кримським мостом, за нещасний випадок несла б прямі загрози самому путіну з точки зору розгойдування внутрішньої ситуації, у тому числі силами російських радикалів. Ще місяць тому вони обережно критикували путіна, а зараз працюють у форматі "цар хороший, бояри – погані". Тобто критикують його оточення.

Але, наголошую, відсутність реакції на такий ляпас, як із мостом, означала б для путіна, що знову критикуватимуть його. Відповідно, політика використання потенціалу російських радикалів буде зведена нанівець.

У путіна був вибір між поганим і дуже поганим. Дуже поганим для нього було б сказати, що вибух Кримського мосту – нещасний випадок, блискавка вдарила, міст "негативно збудувався" тощо. Поганий варіант – визнати, що справді був удар, що міст частково пошкоджено. І звинуватити у всьому Україну, щоби вкотре зіграти на настроях радикалів. Що путін і зробив.

Дії у відповідь, за логікою Кремля, повинні були здійснюватися саме у вигляді ракетного удару. Застосовувати ядерну зброю путін боїться. Тому сьогодні влаштував масований удар по енергетичній, тепловій, цивільній інфраструктурі України. Щоб показати росіянам, що Україні також буде боляче.

Сьогодні, на жаль, у нас день повітряних тривог.

Далі росія максимально намагатиметься пошкодити українську енергетичну інфраструктуру. Щоб зробити цю зиму для нас неймовірно складною.

Паралельно з цим путін на зовнішньому полі продовжуватиме шантаж, підвищуватиме ставки, говоритиме про необхідність "заморозки" конфлікту в нинішній конфігурації. Для росії це вигідно, а для України може стати однією з причин внутрішньополітичної кризи. Такий перепочинок, припинення вогню, точно не піде нам на користь.

На даному етапі Україна не повинна зупинятися, оскільки військову ініціативу перехоплено, триває активна деокупація.

Так, ми обмежені у кількості боєприпасів, техніки. Тож важливо робити те, що робили перед Харківським наступом. Збирати озброєння та військову техніку, працювати з нашими партнерами щодо збільшення нам підтримки та тиску на рф. Паралельно з цим потрібно організовувати наступи.

При цьому в найближчі місяці варто очікувати російського масованого наступу. Набравши мобілізованих, завалюючи українські позиції трупами, путін намагатиметься досягти хоч якогось військового успіху.

Тож, окрім наступу, нам слід готуватися до оборони.