Я не хочу "дружби народів" з Росією, з того боку я хочу бачити страх

"Ви ж розумієте, що Росія буде поряд з нами завжди, і там не виникне чорна діра? Якось з ними треба буде жити!"

По-перше, ні, не розумію. Я людина молода, але на моєму досвіді одна дуже велика держава вже припинила своє існування. Не бачу жодної причини, щоб її спадкоємець був від цього убережений.

По-друге, в мене є ідея щодо того, як з ними жити. Я не хочу "дружби народів" — це точно, бо ця дружба обертається більшими жертвами, ніж війни. Втім, на якомусь етапі я зрозумів, що і ненависть — не те, що я хотів би бачити з того боку.

Я хочу бачити страх.

Я хочу, щоб вони мною лякали дітей.

Я хочу, щоб при звуці фрикативного "г" росіяни будь-де, від Москви до Нікосії, перебігали б на інший бік дороги. Навіть якщо з того боку йде група нетверезих чеченських молодиків.

Хочу, щоб це був не усвідомлений страх, а рептильний. Фобія. Як при виді триметрового павука. Щоб фільми про українців були вже не у жанрі комедій, як раніше, чи бойовиків, як зараз, а у жанрі хорору. Бу, сучечки!

Ми працюємо над цим.

Джерело: Facebook-сторінка Віктора Трегубова