"Після війни поживемо": чим небезпечний синдром відкладеного життя і як його подолати

Я бачу, як українці масово ставлять життя на паузу:

"Потрібно чекати і терпіти, а потім, після закінчення війни житимемо".

На відміну від класичного синдрому відкладеного життя, обставини, в які силою були занурені мільйони українців, стали раптовими. Багато людей вели жвавий спосіб життя і не збиралися сповільнюватися. А тут – ракети, російська навала та повна психологічна безпорадність. Нашій психіці потрібен час на адаптацію та пристосування до нової реальності.

Тому пропоную називати це кризовим тайм-аутом.

Які "симптоми"?

• Ви відмовляєте собі в рутинних та побутових речах під приводом, що зараз не час ... зараз не до цього. Наприклад: не час відвідувати салони краси.
• Забороняєте собі насолоджуватися приємними моментами. Відчуваєте провину, за те, що комусь зараз погано.
• Якщо ви перебуваєте в іншому місті або країні — відчуваєте себе стороннім спостерігачем. Ніби дивіться фільм про те, як інші люди живуть своє звичне життя, ходять на роботу, займаються своїми справами.
• Ви живете думками про майбутнє, яке наступило після війни, після повернення додому, після якогось переломного моменту.

Що з цим робити?

А робити обов’язково треба, якщо відчуваєте, що цей стан затягнувся. Тому що це дуже виснажливо для нашої нервової системи. Хороша новина полягає в тому, що в більшості випадків людина може повернутись до звичного життя без сторонньої допомоги.

1. Визнати проблему. Ніяких відмовок та відкладення на потім.
2. Не відмовляйтеся від своїх думок про майбутнє. Просто трансформуйте в плани! Обов’язково ставте дедлайн, наприклад: вивчити 100 нових слів англійською до кінця тижня.
3. Випишіть плани та цілі та приступайте до реалізації найпростіших і найдосяжніших, так ви швидко отримаєте результат та додаткову мотивацію: скласти резюме, записати дітей у садок або просто купити чашку для кави.
4. Якщо ви знаходитесь в іншому місті чи країні — постарайтеся асимілюватися. Вивчіть пару місцевих фраз. Гуляйте околицями, відвідуйте пам’ятки та музеї, поцікавтесь місцевою культурою та історією.
5. Знайдіть інформацію про курси та навчання, до яких зараз безкоштовний доступ в українців. І приступайте до отримання нових знань та навичок.

Наш організм адаптується до обставин і прагне повернутися до звичного способу життя, просто не заважайте цьому процесу.