Експерт ГО "Бюро аналізу політики" Віктор Бобиренко спеціально для "Телеграфа" про роль ООН у припиненні війни проти України, чому Організація не допомогла і що тепер із нею робити:
Росіяни обстріляли Київ увечері 28 квітня. У той час, коли там перебував з візитом генсек ООН Антоніу Гутерріш.
Тут важливо розуміти, що заснована у жовтні 1945 року Організація об’єднаних націй (ООН) – це один із стовпів, зведення правил, за якими живе людство після Другої світової війни. Пізніше свій внесок у це почали вносити Гельсінські угоди про непорушність кордонів та Організація з безпеки та співробітництва в Європі, що з’явилися влітку 1975 року.
Але усі їхні правила, усі міжнародні угоди, усі конвенції росія порушила. Причому зробила це показово, нахабно та цинічно.
Враховуючи, що росія все ще є постійним членом Ради безпеки ООН, що ця організація не запобігла і не може зупинити війну росії проти України, доводиться констатувати – ООН не виконує своїх найважливіших функцій. Тому що один із гарантів їх виконання – на це просто плює.
ООН має кілька варіантів виходу з ситуації війни росії проти України.
Або викидати росію з Радбезу ООН (що проблематично в юридичному плані), або закривати ООН, як колись Друга світова війна "закрила" Лігу націй, що не зуміла її попередити, і створювати нову структуру, на нових умовах, з новими критеріями підходу до безпеки. З новими правилами.
Нікому не потрібна ООН, яка не здатна не лише виконувати важливі для глобальної безпеки рішення, а й ухвалювати їх.
Те, що більш-менш працювало у перші десятиліття, коли ті ж самі США під мандатом ООН допомагали Південній Кореї боротися з північнокорейським вторгненням, абсолютно не працює зараз. ООН зразка 2022 року у найгіршому сенсі далека від ООН зразка 1950-го. Це важливо зрозуміти – і робити відповідні кроки щодо виправлення ситуації.
Що може прийти на зміну ООН?
Щось подібне, але без росії, яка, зрозуміло, блокуватиме в організації будь-які рішення проти себе. І без права вето з боку "привілейованих", якими сьогодні є постійні члени Радбезу ООН (рф, Китай, США, Великобританія та Франція). Чому одні держави повинні мати більше прав, ніж інші? Рішення слід приймати простою більшістю. Або, припустимо, двома третинами членів нью-ООН.
Склад самої організації також слід оновити з огляду на нові реалії. Там не місце не тільки росії (в нинішньому вигляді), але і тієї ж Північній Кореї, ряду інших диктаторських режимів.
Той інструмент, який не працює, ремонтують. Або змінюють — купуючи, наприклад, інший. ООН як інструмент забезпечення безпеки людства явно не працює. І якщо його не вдасться відремонтувати (а, схоже, не вийде), його треба міняти.
Тому що всі ці написи 8 травня щодо жахів Другої світової війни у стилі "ніколи знову" вже не актуальні. Це "знову" вже тут і зараз. В Україні. І світ цьому не запобіг. Не завадив фашизму вторгнутися до європейської держави. Та ще й фашизм, який цинічно маскується під антифашизм.