"Пам'ятка пристойного біженця" - чому вам нічого не винні
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Українка Вікторія Скирда, яка втекла від війни до Польщі, поділилася своїм досвідом перебування за кордоном
"Пам’ятка Пристойного Біженця"
1. Вам нічого не винні.
2. Майте план.
Чітко озвучте, скільки вам треба часу щоб видихнути, на скільки ви займатимете підлогу у вітальні господарів, в якому напрямку збираєтеся жити далі.
Підказка: "поки не закінчиться війна" чи "ну скільки не шкода" — погані варіанти.
3. Якщо вам кажуть "живіть скільки хочете, будемо тут як у казці "Рукавичка" — не ведіться. Це вони від розгубленості ляпнули. Ви ж хочете залишитися з цими людьми друзями і після війни?"
4. Будьте вдячні.
У мене пачка розповідей про виповзлих з-під бомбардувань і впавших в ноги до незнайомих людей, мовляв, рятуйте, допоможіть, не залиште на вулиці, хоч десь прикорнути, але врахуйте, нам з подругою потрібні окремі кімнати, ми не дуже ладнаємо!
5. Якщо вас не влаштовує ремонт у будинку, де вам дали притулок — ночуйте на вулиці.
Якщо ви винайняли квартиру на двох, а потім сказали "…а дев’ять інших під’їдуть завтра. І собачка!" — цілуйте руки господареві, що мовчки притягнув вам розкладачки та каремати.
6. Допомагати хочеться тим, хто сам гребе ластами. Тому:
а) сформулюйте, що вам треба ДУЖЕ, Краще якщо це буде один пункт.
б) що було б добре, але якщо що, і самі впораєтеся,
в) а що дякую, не треба, ви точно самі!
7. Гугліть.
Звертайтеся з питаннями до тих, хто допомагає лише коли йдеться про специфічні особливості даної місцевості.
Наприклад, я питала місцевих, де законно залишити у Польщі свою машину.
8. Не нудіть.
Де магазин, кафе, пам’ятки — вам розкаже гугл карта чи перехожі. Хіба що господарі хочуть самі поділитися інформацією, де тут найсмачніші в окрузі пончики.
9. Намагайтеся не бути бідосічкою.
Так, ситуації бувають різні. Ви можете бути голодні, розгублені, втомлені. Але не звалюйте на господарів всю турботу про себе! Якщо є можливість (!), зберіть у дорогу те, що забезпечує життя вашої родини. Корм для тварин, наприклад. Шампунь, рушник та інше.
10. Будьте ввічливі.
Дивіться пункт перший. Ваша робота зараз бути ангелом. Приємним у спілкуванні, максимально безконфліктним та невибагливим.
Якщо у вас характер, запити, рівень життя і ви виховувалися не менше, ніж у царських стайнях – туди й валіть.
З невдоволеною мордою — на мороз. Врахуйте.
11. Будьте корисні.
Я в шоці від розповідей, як "ті, кому дали притулок" засрали квартиру господарів і поїхали, як хтось сидить на дивані і навіть підлогу не помиє у спільній кухні або як вважають, що комуналка в цьому будинку безлімітна, а господарський холодильник бездонний.
Вам все одно зараз нічого робити. Тому купуйте продукти, готуйте їжу, прибирайте в будинку та у дворі, вигулюйте господарську собачку.
Пам’ятайте – з вами має бути добре. Це правило не війни, а стосунків. Війна неа, спише не все.
12. Приймайте допомогу.
Це те, чого довелося вчитися особисто мені. Допомагати це теж подарунок. Від якого отримує насолоду і той, хто допомагає. Тому дозвольте господарям отримати своє задоволення від того, що вони допомагають (що вони хороші). Поїжте, якщо вам пропонують вечерю, а не гризіть принесений із собою сухар, гублячи сльози в куточку. Це бісить.
13. Борщ господарів – найсмачніший. Діти господарів найталановитіші. Собака та коти господарів — наймімішніші.
Вас все влаштовує, ви спокійні, ви не голосите, не робите Лице і не б’єте понти, ви не бідося, у вас є план і ціль. І гугл.
І ще…
14. Вивчайте мову тієї країни, куди приїхали. Хоча б із поваги до господарів, що вам дали притулок, вивчіть хоч 10-20 побутових фраз.
15. Шукайте роботу і потихеньку стаєте на ноги.
Ніхто не зобов’язаний утримувати Вас: ні родичі, ні друзі, ні, тим більше чужі люди. Приходьте в себе і, як усі нормальні люди, шукайте можливість приносити користь світу та працювати.
Нині всім складно.
Давайте взаємодіяти як дорослі.
__________________
P.S. Ми не знаємо, коли це закінчиться.
Терпіння та доброта людей, що простягли Вам руку допомоги, — небезмежні.
У вас є голова, руки, ноги. Ви в безпеці. А значить можете наповнювати себе, своїх дітей, холодильник господарів та ін.
І допомагати тим, хто лишився в Україні.
Їм швидше за все складніше, ніж Вам.