"Пам'ятка пристойного біженця" - чому вам нічого не винні

Читать на русском
Автор
657
Біженці з України
Біженці з України. Фото novyny.live

Українка Вікторія Скирда, яка втекла від війни до Польщі, поділилася своїм досвідом перебування за кордоном

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

"Пам’ятка Пристойного Біженця"

1. Вам нічого не винні.

2. Майте план.

Чітко озвучте, скільки вам треба часу щоб видихнути, на скільки ви займатимете підлогу у вітальні господарів, в якому напрямку збираєтеся жити далі.

Підказка: "поки не закінчиться війна" чи "ну скільки не шкода" — погані варіанти.

3. Якщо вам кажуть "живіть скільки хочете, будемо тут як у казці "Рукавичка" — не ведіться. Це вони від розгубленості ляпнули. Ви ж хочете залишитися з цими людьми друзями і після війни?"

4. Будьте вдячні.

У мене пачка розповідей про виповзлих з-під бомбардувань і впавших в ноги до незнайомих людей, мовляв, рятуйте, допоможіть, не залиште на вулиці, хоч десь прикорнути, але врахуйте, нам з подругою потрібні окремі кімнати, ми не дуже ладнаємо!

5. Якщо вас не влаштовує ремонт у будинку, де вам дали притулок — ночуйте на вулиці.

Якщо ви винайняли квартиру на двох, а потім сказали "…а дев’ять інших під’їдуть завтра. І собачка!" — цілуйте руки господареві, що мовчки притягнув вам розкладачки та каремати.

6. Допомагати хочеться тим, хто сам гребе ластами. Тому:

а) сформулюйте, що вам треба ДУЖЕ, Краще якщо це буде один пункт.

б) що було б добре, але якщо що, і самі впораєтеся,

в) а що дякую, не треба, ви точно самі!

7. Гугліть.

Звертайтеся з питаннями до тих, хто допомагає лише коли йдеться про специфічні особливості даної місцевості.

Наприклад, я питала місцевих, де законно залишити у Польщі свою машину.

8. Не нудіть.

Де магазин, кафе, пам’ятки — вам розкаже гугл карта чи перехожі. Хіба що господарі хочуть самі поділитися інформацією, де тут найсмачніші в окрузі пончики.

9. Намагайтеся не бути бідосічкою.

Так, ситуації бувають різні. Ви можете бути голодні, розгублені, втомлені. Але не звалюйте на господарів всю турботу про себе! Якщо є можливість (!), зберіть у дорогу те, що забезпечує життя вашої родини. Корм для тварин, наприклад. Шампунь, рушник та інше.

10. Будьте ввічливі.

Дивіться пункт перший. Ваша робота зараз бути ангелом. Приємним у спілкуванні, максимально безконфліктним та невибагливим.

Якщо у вас характер, запити, рівень життя і ви виховувалися не менше, ніж у царських стайнях – туди й валіть.

З невдоволеною мордою — на мороз. Врахуйте.

11. Будьте корисні.

Я в шоці від розповідей, як "ті, кому дали притулок" засрали квартиру господарів і поїхали, як хтось сидить на дивані і навіть підлогу не помиє у спільній кухні або як вважають, що комуналка в цьому будинку безлімітна, а господарський холодильник бездонний.

Вам все одно зараз нічого робити. Тому купуйте продукти, готуйте їжу, прибирайте в будинку та у дворі, вигулюйте господарську собачку.

Пам’ятайте – з вами має бути добре. Це правило не війни, а стосунків. Війна неа, спише не все.

12. Приймайте допомогу.

Це те, чого довелося вчитися особисто мені. Допомагати це теж подарунок. Від якого отримує насолоду і той, хто допомагає. Тому дозвольте господарям отримати своє задоволення від того, що вони допомагають (що вони хороші). Поїжте, якщо вам пропонують вечерю, а не гризіть принесений із собою сухар, гублячи сльози в куточку. Це бісить.

13. Борщ господарів – найсмачніший. Діти господарів найталановитіші. Собака та коти господарів — наймімішніші.

Вас все влаштовує, ви спокійні, ви не голосите, не робите Лице і не б’єте понти, ви не бідося, у вас є план і ціль. І гугл.

І ще…

14. Вивчайте мову тієї країни, куди приїхали. Хоча б із поваги до господарів, що вам дали притулок, вивчіть хоч 10-20 побутових фраз.

15. Шукайте роботу і потихеньку стаєте на ноги.

Ніхто не зобов’язаний утримувати Вас: ні родичі, ні друзі, ні, тим більше чужі люди. Приходьте в себе і, як усі нормальні люди, шукайте можливість приносити користь світу та працювати.

Нині всім складно.

Давайте взаємодіяти як дорослі.

__________________

P.S. Ми не знаємо, коли це закінчиться.

Терпіння та доброта людей, що простягли Вам руку допомоги, — небезмежні.

У вас є голова, руки, ноги. Ви в безпеці. А значить можете наповнювати себе, своїх дітей, холодильник господарів та ін.

І допомагати тим, хто лишився в Україні.

Їм швидше за все складніше, ніж Вам.