Чому білорусам не варто вторгатися в Україну: три причини

Директор Інституту світової політики Євген Магда пояснив, що не так із заявами президента Білорусі щодо участі у війні проти України.

Білорусь та Україна обмінюються висилкою дипломатів.

Представники НАТО попереджають, що білоруські війська можуть розпочати вторгнення в Україну "під чуйним керівництвом" Росії. При цьому самопроголошений президент Білорусі – лукашенко – вкотре запевняє, що "не має планів воювати в Україні".

Тут не зайвим буде нагадати, що розмови про можливу участь Білорусі у безпосередньому вторгненні в Україну йдуть буквально з 24 лютого – дня відкритого вторгнення Росії.

За ці 30 днів Білорусь перетворилася на тилову базу російської агресії проти України. Плюс – звідти запускаються ракети, звідти вилітають літаки, заходять російські військовослужбовці.

Тож вся риторика лукашенка спрямована на спробу виправдати власні дії. Хоча світова громадськість чудово розуміє, що він став співучасником військового злочинця – путіна.

До речі, свої чергові "псевдомирні" заяви лукашенко зробив 25 березня – на День Волі, на День проголошення Білоруської Народної Республіки.

Його завжди святкували білоруська опозиція. І іноді терпіла, а іноді ні – білоруська влада. Останнім часом – не терпіла.

Все це – чергове свідчення, що Лукашенко перебуває під повним оперативним контролем Кремля. І з цього приводу не повинно бути жодних ілюзій.

Тому позиція України щодо Білорусі у цьому випадку має бути надзвичайно простою. У стилі "Білоруси, не лізьте поперед Луки в пекло" ("Батька" – це пропагандистський штамп, так ніхто лукашенка не називає).

І ось чому.

По-перше – українці та білоруси ніколи не воювали один з одним. Між нашими народами ніколи не було суперечностей, які не можна було б вирішити шляхом переговорів.

По-друге – білоруська армія не лише в рази поступається українській чисельністю, а й зовсім не має бойового досвіду. Білоруси мало брали участі у миротворчих операціях – крім недавньої військової інтервенції до Казахстану під керівництвом Росії. Схоже, це була певна обкатка сил ОДКБ у контексті майбутніх російських дій проти України.

По-третє, чи готові самі білоруси воювати за "денацифікацію" України, про яку всюди трубить Кремль? Чи забули вони про ціну, яку мала Друга світова і для України, і Білорусі? Сумніваюсь.

Участь білоруських військ у безпосередньому вторгненні в Україну на десятиліття, а то й на сторіччя зруйнують відносини між нашими народами. І люди, які виконають злочинний наказ лукашенка про таке вторгнення, не відповідатимуть самі. Як не відповідатиме сам за все лукашенко. Це буде колективна відповідальність. Чи варто це того, щоб йти на явну загибель в Україні? Адже 30 останніх днів довели, що Україна, її захисники не знаються на сортах загарбників і в тому, який шеврон у них на рукаві. І якщо лукашенко наважиться перетворити російсько-українську війну на війну Союзної держави проти України — це буде одним з останніх кроків у його політичній кар’єрі.