Інтимні стосунки під час війни: як підтримувати "вогонь" на відстані і долати проблеми у ліжку

Психолог розповіла як пари можуть підтримувати емоційний і сексуальний зв'язок під час війни

За час повномасштабної війни з рф чисельність української армії зросла утричі — у Збройні Сили мобілізовано сотні тисяч нових осіб, яких відірвали від родин, дружин, чоловіків чи просто коханих. Військова служба вимагає від них не тільки фізичної витривалості та моральної стійкості, а й психологічної готовності до певних втрат. У тому числі і в сфері інтимного життя.

"Телеграф" вирішив прушити табуйовану тему та підвищити обізнаність про сексуальне здоров'я військових. Із сексологинею та психологинею Святославою Федорець ми розглянемо найпоширеніші проблеми інтимного здоров'я військових, а також методи їх вирішення.

Як підтримувати емоційний і сексуальний зв'язок між партнерами, що жінкам треба знати про сексуальні можливості військових, як в армії регламентують особистий інтимний час? Відповіді на ці та інші запитання читайте в першій частині інтерв’ю.

— Зараз багато сімей розділених. Або чоловік на фронті і його чекає дружина вдома чи десь у безпечному місці, або дружина — військова і чоловік вдома чекає. Як зберегти "вогонь" на відстані?

— Правда така, що не всі стосунки збережуться. Це — частина плати за війну. Чому так відбувається? Всі невирішені конфлікти, які раніше були в парі, під час війни вилазять на поверхню і повністю дають про себе знати. І партнери або мають їх вирішувати, або вони розходяться.

Окрім цього, коли партнери на відстані, вони набувають абсолютно різний досвід. Жінка в глибокому тилу на заході України, а чоловік — у прифронтовій зоні. Жінка за кордоном, а він — воює. Вони поступово звикають бути окремо. А коли виникає порожнеча, то в життя приходить щось інше взагалі.

Це можуть бути нові знайомства (я не кажу про коханців), такі ж самі внутрішньо переміщені особи чи люди, які виїхали за кордон. І простір жінки в такому разі заповнюється цими людьми. А у чоловіка, який воює, цей простір заповнюють волонтери чи побратими.

Я почала з цього боку, щоб пари чітко усвідомили ці особливості для збереження своїх стосунків. Вони зараз набувають різний досвід, який може ставати причиною їхнього непорозуміння. Тому для збереження стосунків потрібно максимально підтримувати контакт у доступному форматі та вигляді. Хтось може регулярно зідзвонюватися, хтось — ні. Військові бувають у таких місцях, де зв'язок дуже поганий. І до цього всього треба ставитися з максимальним розумінням. І використовувати всі можливі інструменти для збереження емоційного зв'язку.

Саме коли втрачається емоційний зв'язок, коли люди тривалий час бувають на відстані, то при новій зустрічі виявляється, що вони стали чужими і вже не розуміють одне одного.

Такі ж приклади ми бачимо, коли вивчаємо історію німецько-радянської війни. Там пари могли не бачитися по 3-4 роки. І коли вони зустрічалися, то усвідомлювали, що навіть поговорити нема про що. Знаючи про це, ми можемо запобігти таким же проблемам у сучасності.

— Як саме ми можемо підтримувати емоційний і сексуальний зв'язок між партнерами?

— Все, що можна реалізувати в сексуальному плані на відстані — ми це робимо. Це може бути інтимне листування, обмін інтимними фото. Але я рекомендую дотримуватися безпеки і фотографувати так, щоб не було видно обличчя. І щоб по фону картинки не було зрозуміло точно, яке це приміщення. Тобто, якщо це якийсь дизайнерський ремонт або деталі, які точно зможуть ідентифікувати, то краще фотографувати так, щоб цього не було видно. Ну, і чоловік має ці зображення регулярно видаляти.

Жінки іноді обурюються: "Він просить мої фото, а я не хочу, щоб він зберігав їх у себе на телефоні. Для чого він зберігає?" Так от, треба врахувати, що іноді зв'язку нема. І він зберігає їх для того, щоб коли з'явиться можливість помастурбувати, він не був прив'язаний до того, є зв'язок чи нема. Він відкриє на телефоні фото і помастурбує. Тому це все треба обговорити.

І цілком нормально, якщо жінка поділиться своїми страхами. І це нормально, якщо вона каже, що не знає, що з ним буде завтра і куди потрапить цей телефон. Це абсолютно здорова й адекватна позиція. Обговоріть це з партнером, поділіться своїми страхами і домовтеся, що він видаляє фотографії. Або, можливо, ви будете використовувати функцію в Telegram, де фотографії самі видаляються.

Також можна використовувати секс-іграшки, якими можна керувати на відстані. Вони недешеві, але підтримують відстань навіть у 300-500 кілометрів. Ними можна керувати через смартфон. А деякі дають можливість листуватися в додатку до іграшки. І це начебто більш безпечно і конфіденційно.

Ну, і давати всі способи довербальної підтримки. Якщо ви бачитеся регулярно або періодично, коли чоловік приходить додому на кілька днів: це обійми, масаж, їжа, сон, не докучати йому запитаннями. Деякі жінки військових можуть потребувати психоедукації, як поводитися самим військовим, коли він приходить додому. Особливо, коли він прийшов на пару днів, на три-чотири дні, на 10 днів. Вони можуть настільки намагатися оточити його турботою та увагою, що обтяжують. Військові буквально про це кажуть: "Я хочу побути сам. Але кожні 10 хвилин двері відчиняються, заходить або мама, або жінка, або теща, і щоразу починаються запитання: що тобі треба, ти вже відпочив, ти поїв?"

Вони починають з ним поводитися, як з маленьким хлопчиком. Якщо він хоче побути сам, то дайте йому побути самому. Не треба ображатися і сприймати це на свій рахунок. Бо інколи ця нав'язливість приводить до того, що чоловік виходить з дому і цілий день їздить по місту, розв'язує якісь питання. І теж буває, що дружини сваряться через це. Вони кажуть: "Він приїхав у відпустку 10 днів, його майже не було, він весь час з побратимами, щось купує, з волонтерами щось збирають".

Він ще продовжує бути на війні. Те, що він прийшов додому на 10 днів, ще не означає, що він перебудувався. І це нормально, бо його завдання зараз — вижити і захистити країну. І жінки мають розуміти це. Психіка не перемикається, як тумблер. Це може також позначатися на сексуальному функціонуванні чоловіка. І тут важливо, аби пари теж були обізнані.

— Що зазвичай турбує військових у своїх сексуальних можливостях і що треба знати їхнім партнеркам?

— Наприклад, якщо у чоловіка сексуальна дисфункція, нема ерекції, нема бажання або секс став дуже швидким і він еякулює буквально за 15 секунд, то це може бути наслідком стресу та перебування на війні. Тому не варто приймати це на свій рахунок, бо жінки інколи можуть це робити. Часто можна почути: "Він не хоче мене. Ми не бачилися чотири місяці, він прийшов, а сексу нема. У нього там коханка, він собі когось знайшов".

Зміни сексуального функціонування можуть бути пов'язані зі стресом. Війна – це стрес. Тому розуміємо, що чоловіча сексуальність і жіноча сексуальність — не від'єднані від нашої психіки, від нашого тіла.

А буває навпаки, коли на фоні бойових дій у чоловіка просинається гіперсексуальність. Йому дуже хочеться сексу. Я вельми вдячна своїм підписникам в Telegram, TikTok й інших соцмережах. Вони під постами пишуть про свій досвід. І це постійна інформація. Один з військових написав, що коли були дуже запеклі бої, він у цей момент так хотів сексу, як в останній раз у його житті. Жахливий бій, дуже небезпечно, і хочеться сексу. Це нормально, бо моменти великої небезпеки та загрози життю у нас — і у чоловіків, і у жінок, активізується наша репродуктивна поведінка.

Хочу зазначити: все, що я зараз кажу, не можна поширювати на всіх цивільних і військових.

— Зрозуміло, що все індивідуально.

— Так, але я багато проводжу вебінарів і лекцій. І я знаю, що частина аудиторії сприймає цю інформацію так: "Якщо А, то Б. Якщо він на війні, то він стане гіперсексуальний. Або якщо він на війні, то в нього пеніс не буде стояти". Все дуже по-різному: яка статева конституція в чоловіка, які стосунки з жінкою, чим він зайнятий, чи він перебуває більше в тилу, чи він перебуває в зоні бойових дій. Це все дуже-дуже по-різному.

Хоч і так, на війні можуть бути подружні зради. Це дуже неприємна правда, про яку іноді не хочуть говорити. Але це теж плата за війну. Якщо ми почитаємо літературу, де описується досвід людей, коли вони проживали війни — зради є частиною війни.

— На вашу думку, зраджують своїм партнерам частіше військові, аніж цивільні? Наприклад, мені чомусь здається, що ті, хто зраджує на фронті, робили б це і в цивільному житті. Як це є насправді?

— Дуже гарно ви поставили запитання. По-перше, що б ми не читали про різні війни, кожна має свої особливості, які будуть додатково впливати на сексуальну поведінку. Навіть характер політичного устрою в країні на це може впливати.

Радянський Союз – був тоталітарною державою, де до Другої світової дуже контролювали сексуальну поведінку громадян. На тлі війни сталася сексуальна революція. І люди одержали зовсім інший досвід. У нас суспільство інше. Сьогодні навіть до мастурбації ставляться вже по-іншому. У нас є багато онлайн-можливостей скинути напруження.

Ми не маємо чітких даних і статистики зрад. Бо сексуальні дослідження подібних тем є дуже специфічними. Мало людей навіть в анонімних питаннях захочуть писати правду. Це треба розуміти. Але я б закликала утримуватися від стереотипів. Бо військові можуть бути різними. Однак військове середовище, дійсно, дуже маскулінізоване. Будуть зради чи ні залежатиме від того, які у людини моральні принципи і як війна впливає на сексуальну функцію.

Якщо в чоловіка зникає бажання, не встає, зникають ранкові ерекції, вони починають хвилюватися, що тепер так і буде. Такий чоловік навряд чи буде зраджувати, адже секс і так сприймає проблемою. Питання зради чоловіків, які стають гіперсексуалними залежатиме від моральних якостей і переконань. Якщо це глибоко віруючий військовий, він не буде зраджувати. Щоб не зраджувати не обов'язково бути вірянином. Людина може мати стійкі моральні принципи й орієнтири, які утримуватимуть від зрад.

— Як регламентується особистий інтимний час в армії? Чи є для мастурбації та сексу на фронті час і місце? Чи ж скинути сексуальне напруження легше у відпустках?

— Наприклад, в американській армії є спеціальні кабінки для мастурбації. Тому що наші сексуальні потреби — одна з базових потреб. І це нормально, щоб військові мали можливість скинути напруження.

В нашій армії з цим проблеми. Або нема де помастурбувати в буквальному сенсі, або нема де усамітнитися. Мені на одному з курсів розповідали учасники, що військовий пішов помастурбувати, знайшов місце і став так, що якраз на нього була направлена камера зовнішнього стеження. Він мастурбував, а його побратими мимоволі стали свідком процесу. Тож військовому треба йти десь в інше село, де можна помитися, де можна зачинитися і помастурбувати. Тому з цим можуть бути проблеми.

— Повертаючись до зрад, в українській армії з кожним роком служить все більше жінок. Як складаються стосунки між двома статями в окопах?

— Спільний досвід, який військовий переживає на війні, може його зближувати з тими жінками, які там перебувають. Так само відбувається у жінок-військовослужбовиць, жінок-медиків, волонтерок. І це частина реальності. Коли ми переживаємо разом спільний досвід, це нас зближує. Тому якщо почитаємо історію Другої світової війни, то тоді було дуже поширене таке явище, як похідно-польові дружини. Часто ці стосунки закінчувалися після війни, але хтось навпаки залишався з цією жінкою.

Хочеться сказати, якщо це допомагає чоловіку вижити, захищати країну, то він має право на існування. Але я боюся, що це прозвучить некоректно щодо дружин, які чекають вдома. Але така правда життя. Війна — це явище, яке може дуже впливати на нашу сексуальну поведінку і змінювати її.

*Як ставитися до сексуальних зв'язків українок з окупантами, що впливає на інтимне здоров'я військових і як відновити нормальне сексуальне функціонування — читайте в другій частині інтерв’ю.