Голосування без виборців: у половині регіонів України можуть заборонити проводити вибори

Який держорган отримає повноваження для визначення неможливості організації голосування в окремих регіонах, поки невідомо.

Обговорення теми проведення виборів в Україні набирає нових відтінків. Якщо раніше урядовці сперечалися щодо можливості забезпечення необхідних умов для голосування в умовах воєнного стану, то тепер в парламенті взялися за створення "дорожньої карти" з організації та проведення перших виборів вже у повоєнній Україні.

Перше, чим перейнялися автори законодавчих змін, – визначення територій, на яких може проводитись волевиявлення громадян. На думку членів профільного підкомітету Верховної Ради та представників ЦВК, по завершенні війни у ряді областей неможливо буде створити відповідні умови для безпечного виборчого процесу.

"Телеграф" з'ясовував, за якими критеріями оцінюватимуть "придатність" регіону для проведення голосування і наскільки легітимними будуть вибори без урахування думок мільйонів українців.

Проект законопроекту — не закон, але декларація

Днями комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провів експертне обговорення щодо критеріїв можливості проведення виборів та референдумів в Україні у післявоєнний час.

Захід відбувся в межах розробки плану заходів "дорожньої карти" з підготовки і проведення перших післявоєнних виборів в Україні, а результатом роботи парламентарів став проект законопроекту або, як назвали його самі учасники обговорення, "драфт" майбутніх змін в законодавстві.

В документі йдеться про те, що питання проведення виборів для легітимізації влади стає дедалі гострішим, тому перезавантаження має відбутися за першої можливості (ймовірніше за все, одразу після завершення війни і закінчення дії воєнного стану). Водночас, на думку законодавців, організувати виборчий процес у деяких областях буде неможливо навіть після припинення бойових дій на всій території України.

Згідно з текстом проекту, оприлюдненим LB.ua, парламентарі пропонують встановити критерії оцінювання "придатності" територій для проведення голосування. Всього в документі прописані чотири загальні ознаки:

1. Деокуповані території або ті, на яких велися бойові дії і вони зазнали безпосереднього негативного впливу збройних формувань рф.
2. Території, що розташовані в межах області, в якій проходить державний кордон України з російською федерацією або республікою білорусь.
3. Території, на яких протягом останніх шести місяців відбувалися обстріли з боку рф чи білорусі, внаслідок яких загинули та/або були поранені цивільні особи.
4. Території, на яких запроваджено режим обмеженого доступу, у тому числі з урахуванням мінної небезпеки.

На думку авторів документу, рішення про неможливість проведення виборів в регіоні може бути ухвалено за наявності хоча б однієї з вищенаведених ознак.

Слідуючи логіці цього проекту, вже зараз можна констатувати, що перші повоєнні вибори пройдуть без участі Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. А якщо припустити, що росія не припинить ракетні обстріли українських міст за шість місяців до завершення війни, до цього переліку можуть додатися й інші регіони, в тому числі й західні.

Варто зазначити, що мова йде лише про локацію для проведення виборів, а не про участь жителів цих регіонів у голосуванні. Тобто, теоретично, мешканці "непридатних" для виборчого процесу територій можуть виїхати у сусідню область і проголосувати там. Інша річ, що такі умови для волевиявлення можуть межувати з порушенням конституційних прав громадян, адже далеко не всі матимуть змогу подолати кілька сотень кілометрів для заповнення бюлетеня.

Ймовірно, передбачаючи неоднозначну реакцію суспільства на дану ініціативу, автори проекту не опублікували його текст на офіційних сторінках уряду, а презентація драфту відбулася без залучення преси. Ба більше, від оцінки проекту законопроекту наразі утримуються навіть колеги парламентарів.

"Нам поки що не надавали будь-яких офіційних пропозицій для розгляду. Наскільки мені відомо, наразі цей проект перебуває на стадії обговорення і існує на рівні ініціатив окремих моїх колег, тому предметно обговорювати поки що нічого", – заявив в коментарі "Телеграфу" заступник голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура.

Безпекові "за" і правові "проти"

Варто зазначити, що українська влада не вперше стикається з необхідністю введення територіальних обмежень у питанні проведення виборів. З початку російської агресії на сході України 2014 року парламент врегульовував цей аспект шляхом ухвалення постанов про оголошення президентських і місцевих виборів із окремими пунктами про неможливість їх організації на окупованих територіях.

Розробка загального закону для цих цілей вимагатиме набагато більш ретельного підходу. Наразі критерії визначення регіону непридатним для організації голосування здаються дещо недосконалими.

Втім, за словами депутата Київради Леоніда Ємця, дивуватися нічому: Україна опинилася в умовах, в яких раніше ніколи не була, тому й досвіду налагодження таких складних і важливих процесів, як вибори, уряд не має.

"Ці критерії не можуть не бути дивними, тому що ситуація спотворена по своїй суті. За нормальних умов ми взагалі не повинні були б стикатися з неможливістю забезпечення безпеки наших виборців. Але наразі це так і ми повинні виходити з того, що основним пріоритетом держави є базове право на життя і здоров'я громадян, і вже потім – забезпечення інших прав.

Діюча Конституція України не надає жодних преференцій ані на період воєнного стану, ані на повоєнний період. Нам потрібно або змінити умови і привести їх у відповідність до Конституції, або змінити Конституцію під нові умови, третього не дано. Тому напрацювання цих механізмів потребує часу і обговорень", – каже депутат в коментарі "Телеграфу".

Завершення бойових дій і офіційне припинення дії воєнного стану не гарантуватиме нам відсутності нових актів агресії з боку росії та білорусі, тому запропоновані безпекові обмеження для повоєнного періоду цілком виправдані, вважає політичний аналітик Олексій Буряченко.

За словами експерта, якщо вибори не вдасться провести під час війни, одразу після її завершення питання легітимізації влади постане дуже гостро, тому чекати повного завершення перехідного періоду можливості не буде.

"Ці критерії є абсолютно логічними. Ми всі розраховуємо закінчити цю війну виходом ЗСУ на кордони 1991 року, але ніхто не може прогнозувати, як буде насправді. Є величезна кількість ризиків у виборчому процесі на територіях, що межують з державами-агресорами або з окупованими територіями. Рани ще будуть кровоточити і дати безпекові гарантії у таких регіонах не зможе ніхто. Це превентивна тимчасова міра, яка, впевнений, стосуватиметься лише на перших виборів у повоєнні часи", – зазначив експерт у коментарі "Телеграфу".

Попри те, що питання безпеки виборчого процесу є пріоритетним, критерії, виписані у проекті закону про неможливість проведення голосування на окремих територіях є аж надто загальними, вважає екс-заступник голови ЦВК, експерт з конституційного права Андрій Магера.

За словами фахівця, підхід до цього процесу повинен бути більш ретельним: ситуація у кожному регіоні має аналізуватися на предмет безпекових питань окремо, інакше ми стикнемося з позбавленням конституційних прав громадян, які є не лише виборцями, а й членами виборчих комісій, працівниками органів ведення реєстру та власне кандидатами.

"Волинська область межує країною-агресором, так само, як і Донецька. Але чи можемо ми ставити їх в один ряд за ризиками? Навряд чи. Якщо до ухвалення цього закону критерії не будуть виписані більш ретельно, то ця норма буде скидатися на таку, що переслідує певні цілі окремих політичних сил. Наприклад, для "відсіювання" голосів із регіонів, де цю силу виборці не підтримують.

Крім того, ухвалювати подібні закони зараз, коли ми ще не знаємо, як розвиватиметься ситуація на фронті у подальшому, контрпродуктивно. Ми можемо вигадати будь-які критерії, вписати їх у закон, а по завершенні війни він буде непридатним до життя. Виключення окремих регіонів з виборчого процесу – дуже чутлива тема і я б порівняв її з роботою хірурга. Слід 10 разів подумати, перш ніж щось відрізати", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Враховуючи, що сформовані критерії є надто загальними і потребують детального аналізу безпекової ситуації в кожному окремому регіоні, постає питання: який орган буде займатися присвоєнням території статусу "непридатної" до виборів.

Наразі претендентами на цю роль називають Верховну Раду, Кабмін, Конституційний суд і РНБО. Проте, за словами Андрія Магери, виходячи з повноважень кожного з цих органів, займатися визначенням можливості проведення виборів на окремих територіях повинен саме уряд.

"Парламент має винятковий обсяг повноважень, зазначених в статті 85 Конституції України. Додаткових він собі виписати у законі не може. Аналогічно, там не може бути й тимчасової спеціальної комісії парламенту. Тому що це не її функція. Те ж стосується і президента.

Згідно з пунктом 2 статті 116, Кабмін має повноваження щодо забезпечення свобод громадян, а за пунктом 7, має окрему компетенцію в сфері національної безпеки і оборони. Тобто, усі ці рішення ідеально вписуються саме у повноваження Кабміну. Проте зараз він чомусь усунений від цього процесу. Також певною мірою повинна бути задіяна ЦВК, теоретично можна залучати РНБО. На рівні двох-трьох органів це питання точно реально вирішити", – каже експерт.

В даному контексті варто розуміти, що політична ситуація в Україні склалась таким чином, що суб’єктність Кабінету міністрів є досить умовною, уряд майже повністю залежить від рішень Банкової. Тому й очевидним є той факт, що саме Офіс президента буде відігравати головну роль у підготовці держави до поствоєнних виборів. Втім, як було зазначено, механізм їх проведення потребує ретельного пропрацювання та дискусії в експертному колі, та насамперед із суспільством.