Чому ламаються стратегічні плани України та де помилилися США: генерал пояснив

На словах союзники готові бути з Україною до кінця, але поки що не ясно – до якого саме, каже Ігор Романенко

Україна увійшла у листопад під чергові російські атаки з повітря, а також спроби штурмів на низці напрямків, включаючи Авдіївку. А у США йде своя "війна" – за допомогу Україні, яку гальмують ігри республіканців.

З чим Україна стратегічно підходить до кінця року – і якими є наші перспективи у відбитті російської агресії? Про це генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко розповів "Телеграфу".

"Цілий рік ми обороняємось на сході. Намагаємось атакувати на півдні. Але стратегічно не досягаємо потрібних цілей. На жаль, за два місяці до кінця року доводиться констатувати, що стратегічні задуми вищого військово-політичного керівництва України на полі бою не реалізовані. З тієї простої причини, що росіяни мають укріплення, а нам елементарно не вистачає сил. Щобільше – союзники зменшують допомогу нашій країні", – зазначає Ігор Романенко.

Він нагадує, що поменшало щомісячне фінансування з боку США потреб України. Про це є офіційні заяви.

Під питанням вже й 60 млрд доларів, які адміністрація Байдена запитувала для нас у Конгресу, "зашивши" це у спільний пакет допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та на зміцнення кордону з Мексикою.

"Останній військовий транш ми отримали на 150 млн доларів. В основному це — снаряди. Нових озброєнь не було. Заява журналістки Мирослави Гонгадзе, що в якомусь "світлому майбутньому", можливо, наступного року, ми отримаємо ракети ATACMS дальністю 300 км, поки залишається лише заявою. Так, перші поставки ракет ATACMS (дальністю до 160 км, з касетними боєприпасами) відбулися. Але їх отримано вкрай мало, інакше ми б бачили ефективніші та частіші удари з їхнім використанням", — наголошує генерал.

Він зауважує, що на цьому тлі з’являється пропозиція путіна до американського керівництва – не давати Україні ATACMS, а краще приїхати до москви "на млинці". Домовлятися.

"Може, й замислилися у Вашингтоні… Адже там зараз намагаються налагодити відносини з Пекіном. І, судячи з усього, США і КНР шукатимуть варіант, як спільно правити світом, поділяючи сфери впливу. Тож нам слід тверезо оцінювати геополітичну ситуацію, що динамічно змінюється", – вважає Ігор Романенко.

У нас трохи виріс зенітний і зенітно-ракетний потенціал, зазначає експерт. Шукають нові підходи. Наприклад, на старі ЗРК ("Бук", "Куб") постачають старі американські ракети "повітря-повітря". Їх у США багато. Але дальність там – близько 10 км. Це, звичайно, добре для боротьби з маловисотними цілями. Але нам потрібні комплекси дальньої дії, наголошує генерал.

"Навіть у таких комплексах ППО як Patriot, SAMP/T нам необхідні саме варіанти дальньої дії та протиракетні. І в значно більшій кількості, ніж надають партнери, – пояснює Ігор Романенко. – Ми б суттєво поправили свої оборонні можливості, якби мали літак покоління 4+ (як F-16.) Він може використовуватися і як штурмовик, і як засіб протиповітряної оборони. Але, на жаль, американці зсувають та зсувають терміни".

На думку експерта, представники США штучно зволікають з появою винищувачів F-16 в українському небі.

"Спочатку йшлося про можливість перших поставок восени цього року. Тепер все перенесено на наступний рік, причому з термінами досі нічого не ясно. І все це через позицію саме США, тоді як європейці готові були діяти активніше. Могли б компенсувати це затягування масовими постачаннями ударних гелікоптерів. Але цього теж немає", – констатує генерал.

Вже очевидно, продовжує він, що з боку партнерів змінюються підходи з забезпеченням України. На словах, вони готові бути з нами до кінця. Ось тільки поки що так і не ясно – до якого кінця?

"Новий спікер Палати представників Майк Джонсон наголошує на важливості того, що слід зрозуміти – як саме Білий дім бачить перемогу України. Бо поки все виглядає так, що США не хочуть ані перемоги росії, ані перемоги України. Позиція радника з безпеки Джейка Саллівана та голови ЦРУ Вільяма Бернса на затягування війни, на виділення допомоги "по чайній ложці", на постійне розтягування термінів постачання необхідного нам озброєння, на умиротворення росії вже показала свою повну неспроможність", — упевнений Ігор Романенко.

Мало того, що росіяни прийшли до тями після наших торішніх вдалих дій, укріпилися, зробили висновки – і після ефективної оборони переходять в атаки, так вони ще й "підпалили" Близький Схід. А щоб не рвонуло ще й на Тайвані, американська влада щільно розпочала переговори з китайцями. А ті готові говорити лише з позиції обопільних компромісів. І де гарантія, що одним із компромісів не стане послаблення підтримки України? – підсумовує військовий експерт.