Окупанти повторять "жест доброї волі": військовий експерт назвав дві причини, чому звільнити Крим буде легше за Донбас

Надто оптимістичні прогнози щодо нашої швидкої перемоги не підуть на користь Україні

На тлі масованих атак Криму БПЛА, начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що сухопутний коридор в окупований Крим може бути розірвано ще до настання зими. В розмові із The Economist очільник ГУР зазначив, що першу лінію оборони росіян на найважливішому південному напрямку — на Запоріжжі — вже місцями прорвано, а це означає, що операція з розриву сухопутних зв'язків рф із півостровом може бути завершена протягом кількох наступних місяців.

За словами Буданова, українські сили вже задіяли частину своїх резервів для виконання операції. Натомість противник розгорнув вже навіть ті резерви, які мали б бути задіяні у жовтні і, всупереч його заявам, не має "абсолютно ніякого стратегічного резерву".

Чи існує вірогідність того, що амбітні прогнози розвідки справдяться, і які кроки для цього повинні бути виконані українською армією, "Телеграф" запитував у воєнного експерта, співголови громадської ініціативи "Права справа" Дмитра Снєгирьова.

– Як ви оцінюєте прогнози ГУР щодо просування в напрямку Криму?

– Якби подібні заяви завжди справджувалися, ми б вже давно пили каву на набережній в Ялті. Нагадаю, що минулого разу наші війська "повинні були" зайти в Крим ще наприкінці весни.

Слід дуже обережно ставитись до подібних прогнозів, особливо, коли вони лунають не в коментарях військових і політичних експертів, які можуть дозволити собі помилятися або навіть хайпувати, а в офіційних заявах воєнної розвідки.

Плани повинні бути амбітними, але вони мають базуватися на тверезому аналізі ситуації. В іншому разі розвідці знов і знов доведеться визнавати, що ми "збилися з графіку".

– Педалювання на цій темі в інформпросторі зумовлено стратегічністю мети?

– Так званий сухопутний коридор був однією з основних цілей "спеціальної воєнної операції" рф. Враховуючи, що дві інші – контроль над Каховською ГЕС для водопостачання Криму і контроль над Запорізькою АЕС для постачання електроенергії в Крим – повністю провалені і зняті з порядку деннго, припинення функціонування сухопутного коридору повністю знецінить так звану "СВО". Це чудово розуміють як в росії, так і в Україні, тому так, тема дійсно важлива.

– Наскільки ЗСУ близькі до прориву сухопутного коридору на півострів?

– Сухопутний коридор – це ділянка суходолу, яка з'єднує окупований Крим з тиловими територіями рф, окупованими районами Луганської, Донецької, Запорізької і Херсонської областей. Його функціонування вкрай важливе для російських окупантів у питанні логістики і задоволення потреб як цивільної, так і військової компоненти російської сторони в Криму.

Контрнаступ ЗСУ з метою виходу на сухопутний коридор ведеться на декількох ділянках одночасно. Зокрема, точаться бої в районі Вугледара, адже відстань до Маріуполя там становить 70 кілометрів, просування на Времівському виступі і успішний характер боїв на Запорізькому напрямку, в районі Роботиного і Вербового, для виходу до зони контролю за сухопутним коридором через Токмак.

– Чи можливо реалізувати ці плани за наступні два-три місяці?

– Це надто оптимістичні оцінки. Ширина коридору сьогодні становить приблизно 70 кілометрів. Враховуючи багатоешелонований характер оборони російських окупантів на всіх без винятку ділянках фронту, це вкрай складна задача.

Для розуміння: на Запорізькому напрямку ми прорвали першу лінію оборони, бої за другу тривають, але, за інформацією безпосередньо з місця подій, окупанти створюють вже четверту лінію оборони.

Крім того, здійснюється передислокація оперативних резервів окупаційних військ із інших ділянок фронту в місця можливого прориву ЗСУ. Зокрема, на Запорізький напрямок перекинуто підрозділ 86-ї повітряно-десантної дивізії зі Сватівського напрямку, який вважається для росіян пріоритетним в питанні наступу на Куп'янськ та Ізюм. Також перекинуто 7-му повітряно-десантну дивізію з Херсонського напрямку, де вони фактично оголили лінію фронту, що дало можливість успішного проведення десантних операцій на лівому березі Збройним силам України.

Окупанти чудово розуміють можливі сценарії з боку України і теж не сидять, склавши руки. За таких умов казати про стрімкий прорив коридору я б не став.

– Битва за Крим буде фінальною у цій війні чи звільнення окупованих частин Донецької і Луганської областей може тривати довше?

– Деокупація населених пунктів у Донецькій і Луганській областях буде важчою, аніж звільнення півострова. По-перше, за дев'ять років окупації там побудовано ешелоновану систему оборони. По-друге, агломерація міст – там суцільна міська забудова.

Міста-мільйонники або ж навіть населені пункти з кількістю населення понад 100 тисяч людей звільняти набагато складніше, адже мова йде про вуличні бої високої інтенсивності. Темп просування в таких умовах значно повільніший, а коефіцієнт втрат для атакуючої сторони становить 3 до 1.

Окупанти протягом семи місяців штурмували Бахмут, розрахований на 80 тисяч населення. Уявіть складність просування в Донецьку, з його забудованістю під мільйон жителів.

У цьому сенсі звільняти Крим буде значно легше. По-перше, він позбавлений фактору високої агломерації міст, по-друге, він має тотальну логістичну залежність від зовнішніх постачань. Таким чином, ЗСУ буде досить взяти під контроль основні логістичні хаби: Кримський і Чонгарський міст. У той же момент в окупантів постане питання повторення "жесту доброї волі", як це було в Херсонській області.

– Станом на сьогодні ми забезпечені усім необхідним озброєнням для проведення цих операцій?

– Нам потрібно все. В тому числі — літаки. Без паритету у повітрі про успішне взяття під контроль сухопутного коридору в Крим годі й казати. Також потрібна інженерна техніка розмінування. Зараз у Запорізькій і Донецькій областях суцільні мінні поля, їхня глибина становить від 7 до 15 кілометрів. Завжди є потреба у снарядах — танкових, артилерійських, мінометних.

Потрібна бронетехніка, засоби ураження, ствольна реактивна артилерія. Причому потрібні саме системи реактивної артилерії ATACMS з дальністю ураження до 300 кілометрів і обов'язково ракети касетного типу. Це дасть можливість локалізації місць зберігання бронетехніки, адже, на жаль, крилаті ракети Storm Shadow і SCALP б'ють по одиноких цілях, в той час як у ATACMS зона ураження може сягати кілометра, що дозволить виводити з ладу аеродроми і місця базування важкої бронетехніки.

Маючи все це, ми зможемо встановити паритет у засобах ураження з російськими окупантами.