Де і чому загальмувався український наступ: аналіз від генерала

Наступальні дії українських Сил оборони на окремих ділянках фронту тривають з початку літа. І якщо на Мелітопольському та Бердянському напрямках атакують саме вони, то на Лиманському та Бахмутському доводиться стримувати наступ російських окупантів. А президенту Володимиру Зеленському, своєю чергою, доводиться стримувати пориви деяких вітчизняних диванних експертів і закордонних партнерів, пояснюючи, що те, що відбувається, не є голлівудським фільмом і ЗСУ просуватимуться вперед за військовою логікою, а не з чиєїсь примхи.

Ситуацію на фронтах спеціально для "Телеграфу" оцінив генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко.

Складнощі на східному фронті

За словами генерала, розглядати наступальні дії ЗСУ на південному напрямку слід, пов’язуючи їх із ситуацією по всьому фронту. А це, нагадує він, 1200 км. І на тому ж сході наші захисники досі продовжують стратегічну оборонну операцію.

"Якщо говорити про ситуацію на сході, останнім часом противник перекинув туди резерви, в першу чергу, з Херсонського напрямку, підірвавши дамбу Каховської ГЕС. І з військової точки зору тут росіяни певною мірою досягли своєї мети — на якийсь час убезпечивши себе від наших атак. Адже ще кілька тижнів необхідно підсушувати раніше затоплені території, щоб можна було наступати", – пояснює Ігор Романенко.

Забравши частково свої війська з лівобережжя Херсонщини, росіяни направили їх до Донецької області (для атак у районі Бахмута, Мар’їнки, Авдіївки, Вугледара), пояснює експерт. А після того, як трохи почала підсихати земля, на затоплену свою ж першу лінію оборони почали повертатися розрахунки противника. І здійснювати обстріл правобережжя, зокрема Херсона.

"На Донбасі ситуація залишається напруженою, – продовжує генерал. – На півночі від Бахмута, в районі Соледара, є успішні дії ЗСУ. Як і в районі Вугледара. А ось на Куп'янському напрямку (Харківщина), у районі Сватове – Кремінна (Луганщина), Авдіївка та Мар’їнка (Донеччина) росіяни активізували штурмові дії. І наші Сили оборони, у межах виконання стратегічної оборонної операції, продовжують виконувати завдання щодо максимального знищення живої сили та військової техніки противника. Щоб надалі змусити його перейти до оборони".

Однак поки що, констатує Ігор Романенко, окупаційна армія намагається виконати путінське політичне рішення – захопити Донецьку та Луганську області у їхніх адміністративних кордонах.

"Захоплення з неймовірними втратами невеликого Соледара, знесеного з лиця землі, російська пропаганда піднесла чи не як Сталінградську битву і перемогу стратегічного порядку. Майже повне захоплення Бахмута, знову ж таки, з неймовірними втратами, також висвітлюється в країні-агресорці таким же бравурним чином. Зараз посилився тиск на Авдіївку (прильоти та руйнування щодня) і майже знищену Мар’їнку. Все заради того, щоб відзвітувати перед кремлем про чергову військово-політичну перемогу. Поки цього окупаційним військам не вдається. Але бойові дії у зазначених населених пунктах вони значно активізували", – наголошує експерт.

Особливості наступу на Запорізькому напрямку

Коментуючи ситуацію на Запорізькому напрямку, генерал зазначив, що Сили оборони України проводять наступальні дії початкового характеру.

"Це особливо проглядається на ділянках Времєвського виступу (з обох боків), Оріхова (також з обох боків) та Василівки. Звільнено вже вісім населених пунктів, включаючи П’ятихатки, — нагадує Ігор Романенко. — Є певні тактичні успіхи, просування вперед від одного до семи кілометрів. Наші воїни таким чином не просто проводять деокупацію територій, а й знищують значну кількість живої сили ворога, його бронетехніки".

Експерт нагадує, що, за даними закордонних джерел, хоча атакують ЗСУ (а втрати в наступальних діях, за класикою, становлять 3 до 1 – і більше втрачають ті, хто наступає), на даний момент втрати сторін однакові. Іноді навіть росіяни втрачають більше.

"Це говорить про великий професіоналізм наших Сил оборони, – вважає генерал. – Ті самі закордонні джерела стверджують, що ЗСУ зберігають 80-85% резервів, тоді як у росіян їх – не більше 40%".

Ігор Романенко наголошує, що за 9 місяців окупанти створили на Запорізькому напрямку потужну систему оборони в три лінії, з глибиною на 30 км, з мінуванням, протитанковим загородженням, із серйозними артилерійськими резервами, загонами, які перекидаються з лінії на лінію.

"За різними оцінками, росіяни сформували до 60 тисяч резерву – один корпус, дві дивізії, а також полк морської піхоти. Все це слід враховувати, підходячи до наступальних операцій максимально продумано, – пояснює генерал. – Відомо, що головком ЗСУ генерал Залужний, начальник Генштабу генерал Шаптала виїхали на фронт, щоб оцінити на місці ситуацію по всій лінії зіткнення. І вже виходячи з оцінки, ухвалювати рішення принципового характеру щодо подальших дій, зокрема залучення резервів".

На його думку, протягом плюс-мінус тижня відповідні рішення будуть ухвалені, і ми побачимо наступний етап бойових дій.

А як же Крим?

Генерал наголошує, що противник не панікує, адже він ретельно готувався до нашого наступу.

"Використовуючи свої резерви, перевагу в ракетних військах, авіації, артилерії, живій силі, на сході на низці напрямків росіяни активізували наступальні дії. А на півдні — протидіють нам на першій лінії оборони, за якою є більш укріплені друга та третя. Тож ми бачимо досить продумані дії окупантів. І не варто займатися шапкозакидництвом та вимагати від ЗСУ неможливого. Все буде. Але не так швидко, як хотілося б", – пояснює Ігор Романенко.

Експерт наголошує на важливості того, що ми завдаємо ударів у глибину. Але до Криму, пояснює він, треба розв'язати питання з тимчасово окупованими східними та південними територіями материкової частини України.

"Нещодавні удари по Генічеську, по інших виявлених складах (боєприпасів, ПММ), по пунктах управління, вузлах зв’язку, залізничних станціях та коліях – це те саме наближення деокупації всіх наших територій, і Криму зокрема", – резюмував генерал-лейтенант.